Автор Олександр Крупица, «Вгору» , 5 березня 2014,  фото Максима Лубяного

Сергій Федорович Кірсанов - срібний призер Олімпіади у веслуванні на байдарці, заступник голови Національного олімпійського комітету (НОК) Украъни  в Херсонській області.

Як склалася його доля під час і після закінчення спортивної кар'єри? Про це він розповів нашому кореспонденту Олександру Крупиці.
 
- Як потрапив у греблю Сергій Кірсанов?
- Випадково. Я народився в Севастополі на Інкермані. У нас була поляна, де грали з хлопцями у футбол. Там - турнік, на якому показували один одному, хто на що здатний. А сусід почав мене підбивати, що ти, мовляв, у 14 років такий кволий, дохлий. Он бачиш, які здорові хлопці в Севастопольській бухті займаються веслуванням. Сходив би ... Пішов. Подивився на мене тренер і сказав, що їм такі кволі не потрібні. Тоді я підійшов до іншого тренера і почав займатися на каное, хоча мені сподобалася байдарка. Минуло десь півроку.
І ось в один з днів ремонтую весло. Раніше вони були дерев'яні. Його треба було шкурити, лачіти, шпаклювати, підклеювати. Працюю, а поруч стояв тренер з байдарки, Володимир Сергійович Саблін, який не взяв мене в секцію. Стояв, дивився, як я працюю і раптом каже "Мені подобається, як працюєш". Я і відповідаю, якщо подобаюся, візьміть на байдарку. На мить Саблін задумався і каже: "Піди до свого тренера Єжова, якщо відпустить" ... Так я потрапив у веслування  на байдарці. Це було в холодний осінній час. Сів я перший раз в суденце і не перекинувся.

Повністю інтерв’ю  читайте  http://sportforall.info/articles/idarticles/191/group/3