Ігор ЖДАНОВ: «Європейська модель розвитку спорту найприйнятніша для України»

Пік корупції у вітчизняному спорті припадав на часи підготовки й проведення Євро-2012. У результаті такої активної фінансової діяльності профільне міністерство досі не може розрахуватись із боргами, які отримало у спадок. Тоді ж чимало державних об’єктів було незаконно приватизовано. Як просувається боротьба за повернення у державну власність спортивних споруд і як планують реформувати структуру та боротися з корупцією, в ексклюзивному інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповів міністр Ігор ЖДАНОВ.

Повноваженнями потрібно ділитися

- Наша країна перебуває на стадії реформ. Які з них найнагальніші у молодіжній і спортивній галузях?
- За перших 100 днів моєї роботи в міністерстві ми разом зі спортивною громадою, фахівцями та експертами розробили дорожню карту реформ у галузі фізичної культури й спорту. Якщо говорити про її основні напрями, то це передусім зміна філософії відносин між міністерством і національними федераціями. Ухвалюючи ці зміни, ми виходили з того, що майже в кожній країні Євросоюзу є певний орган, подібний до нашого міністерства, який формує і реалізує державну політику в цій галузі. Поряд із державним органом існують спортивні федерації, які мають широкі повноваження з розвитку своїх видів спорту.

- Є кілька систем розвитку спорту. Яка найприйнятніша для України?
- У світі найпоширеніші три системи. Перша - пострадянська, тоталітарна. Вона залишилася тільки у північній Кореї. Наведу приклад: після того, як їхні спортсмени програли на чемпіонаті світу з футболу, їх покарали, відправивши на виправні роботи.

Європейська ж модель ґрунтується на тому, що певний держорган виконує наглядову функцію і створює сприятливі умови для розвитку всього спорту, натомість дуже активно працюють національні федерації. І третя - американська, орієнтована на розвиток університетського спорту та побудову великого бізнесу на спорті. Ми зупинили свій вибір на європейській моделі.

Також ми проаналізували роботу міністерства і зрозуміли, що повинні поділитися повноваженнями з національними федераціями. Наприклад, нині затверджуємо правила спортивних змагань з усіх видів спорту. Теоретично наші фахівці можуть затвердити правила, які відрізнятимуться від тих, які приймуть у ФІФА, в результаті матимемо проблеми. Наприклад, можу затвердити правила гри у футбол без пенальті, але цю гру вже важко буде назвати справжнім футболом.

Так, плануємо поділитись повноваженнями, але залишаємо за собою контрольну функцію. Це буде приклад справжньої дерегуляції, однієї з ключових реформ, над якою послідовно працює уряд і яка давно назріла в багатьох галузях життя країни. Спорт - не виняток. 

- Багато міністрів розповідають, як борються з корупцією у своїх відомствах. Чи вдалося вам викрити схеми незаконного збагачення?
- На жаль, і в спортивному секторі буває корупція й хабарництво, хоч і не такі системні, як в інших. Такі українські реалії. Для мене як міністра і для уряду пріоритет — щоб гроші доходили до спортсмена, а не до бюрократа чи ще невідомо до кого. Сюди належить боротьба із непрозорими закупівлями, завищенням витрат на проведення спортивних змагань і зборів тощо.

Трапляється суто побутова корупції. Так, окремі чиновники примудрялися за хабар 300 доларів видавати посвідчення майстрів спорту. Подібні факти виявляємо, інформацію про них одразу передаємо в МВС та прокуратуру.

Масові корупційні явища в галузі вітчизняного спорту відбувалися за часів проведення Євро-2012. Нас тоді майже пограбували, завищуючи вартість будівництва об’єктів. Ділки режиму Януковича «нацарювали» так, що держава ще досі винна 2,5 мільярда гривень підрядникам, які будували НСК «Олімпійський». 

- Держзакупівлі завжди вважались корумпованою галуззю, тому більшість міністерств переходять на електронну форму. Чи стартував цей процес у вас?
- На початку року, ще до ухвалення відповідних законодавчих змін, за нашою ініціативою на сайті міністерства розпочали публікувати інформацію про розподіл бюджетних видатків, наказів та кошторисів про проведення змагань і зборів, паспортів бюджетних програм.

За моїм наказом усі державні підприємства, що перебувають в сфері управління нашого міністерства, переходять на систему електронних закупівель. Частина держпідприємств вже впровадила цю систему, інші завершують роботу над розробленням відповідних порядків їх здійснення з огляду на свою специфіку і невдовзі запустять ці процедури. Електронні закупівлі та прозорість публічних фінансів істотно зменшують поле для можливих корупційних діянь та створюють механізм громадського контролю за ефективністю використання державних коштів. 

- У більшості держустанов відбуваються люстраційні перевірки, за результатами яких чимало співробітників звільняють.
-Ми не виняток. Нещодавно я успішно пройшов цю перевірку. Відповідна інформація є на сайті Верховної Ради. У нас, як і у всіх інших відомствах, досі триває перевірка кадрового складу, і поки що за люстраційним законом ми нікого не звільнили.

Однак порівняно з аналогічним періодом минулого року ми на 5 мільйонів гривень скоротили витрати на апарат міністерства. Намагаємось економити з огляду на складну ситуацію в країні.

Герої не вмирають 

-  В Інтернеті з’являються повідомлення, що чиновники, перебуваючи буквально кілька днів у зоні проведення АТО, потім роблять собі статус учасника бойових дій. Скільки працівників міністерства вже отримали такий статус?
- Щойно з’явилися перші такі повідомлення, я дав доручення провести перевірку всього кадрового складу міністерства щодо можливих зловживань та махінацій в отриманні статусу учасника бойових дій. За результатами перевірки було встановлено, що в нас немає працівників, яким надали цей статус.

Скажу більше: начальник відділу національно-патріотичного виховання міністерства Микола Ляхович воював у батальйоні «Азов» добровольцем, після демобілізації прийшов на державну службу в наше міністерство. Так ось, він принципово відмовився оформляти статус учасника АТО. Каже, йшов на фронт захищати Україну передусім за покликом серця і громадянського обов’язку. Я як волонтер теж неодноразово бував у зоні проведення АТО і теж жодних пільг не оформлював.

Хочу віддати належне і низько вклонитися спортсменам, які пішли на фронт і захищають нашу країну. Мало хто знає, що нині в зоні АТО перебуває понад тисяча вихованців великої української спортивної сім’ї, зокрема й працівники Мінмолодьспорту. Нещодавно за мобілізацією пішов на фронт працівник юридичного управління міністерства.

Дуже важко про це говорити, але маємо втрати. Десятки представників спортивної галузі героїчно загинули, воюючи за Незалежну Україну в АТО. На їхню честь на другому поверсі міністерства ми відкрили Алею Героїв. Там розміщено портрети видатних спортсменів та представників молодіжного руху, які віддали життя за нашу свободу. Переважно це молоді хлопці, ровесники Незалежності України. Також на міністерському сайті відкрито окремий розділ із біографіями наших Героїв. Ми завжди пам’ятатимемо про їхні самопожертву та мужність. 

- Після анексії Криму чимало українських оздоровниць стали не досяжними для наших дітей, тому місць у таборах, які залишилися, бракує. Чи збирається міністерство долучатися до розв’язання цієї проблеми?
- Це справді проблема. Ми долучаємося до її розв’язання настільки, наскільки можемо. Адже питання оздоровлення дітей — передусім функція міністерства соціальної політики.

Щодо кримських оздоровниць, то майже всі їх конфісковано на користь Російської Федерації. Нам вдалося відстояти Центр підготовки паралімпйців у Євпаторії. Щоправда, із зрозумілих причин наші спортсмени його не використовують.

Було побудовано реабілітаційний центр для паралімпійців і олімпійців на заході країни, у Турківському районі Львівської області. Це сучасний спеціалізований центр для зимових видів спорту.

Щодо дитячого відпочинку, то одним із пріоритетів конкурсу молодіжних проектів, на які передбачено фінансову підтримку із державного бюджету, було визначено роботу з дітьми, зокрема у форматі організації літнього відпочинку і таборування. За результатами конкурсу таке фінансування отримали відомі українські скаутські та пластунські організації.

Є певні проблеми з переведенням фінансування ДЮСШ з фонду соціального страхування до місцевих бюджетів. Усього у нас 534 дитячо-юнацькі школи, які повністю або частково фінансували за рахунок фонду соцстраху. Фінансування було передано до місцевих бюджетів. На жаль, не всі ОДА ставляться до фінансування спортивних шкіл відповідально.

Міністерство, профільний комітет ВР та уряд зробили все можливе для максимального полегшення цього перехідного періоду. Зокрема, на 2015-й із держбюджету було надано субвенцію обсягом 100 мільйонів гривень на підтримку ДЮСШ, а місцевим бюджетам було збільшено дохідну частину. З 2016 року всі ДЮСШ вже мають повністю перейти на місцеве фінансування.

- Чи не плануєте разом із НОК України розробити список пріоритетних видів спорту і розпочати їх нормальне фінансування?
- Ми вже розробили і схвалили такий перелік і заклали відповідні зміни у формулу розподілу коштів між федераціями. Пріоритетними видами спорту визначено ті, де можемо здобути медалі на перших Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро 2016 року.

Звичайно, всім нам і вболівальникам хотілося б, щоб усі види спорту отримували максимум коштів, але дивімося правді в очі: ситуація у країні складна, і якщо всім давати потрошку, то в результаті нікому не вистачить.

Почесне меценатство 

- Попри скрутну економічну ситуацію, чи вдається залучати у спортивну сферу інвесторів?
- У всьому цивілізованому світі успішний розвиток спорту залежить не стільки від обсягів державного фінансування, скільки від тих коштів, які інвестують спонсори і рекламодавці. Тому міністерство — один із ключових лобістів ухвалення закону «Про меценатство», який має передбачати податкові пільги для великого бізнесу, що підтримує розвиток спорту.

Ми активно вивчаємо і впроваджуватимемо в життя європейський досвід у напрямі державно-приватного партнерства, а також спрямовувати кошти від проведення лотерей на розвиток спорту і спортивної інфраструктури. На законодавчому рівні потрібно закріпити таку норму, щоб 20—25% доходів від проведення лотерей ішли саме на потреби спорту.

У нас уже є перші паростки такого державно-приватного партнерства. Це, наприклад, наша співпраця із Федерацією важкої атлетики України, яку очолює Олександр Герега. А також співпраця із Федерацією біатлону на чолі з Володимиром Бринзаком. У ці види спорту вдалося залучити потужних спонсорів. Завдяки цьому маємо непогані результати на останньому чемпіонаті Європи з важкої атлетики та феноменальні успіхи на світовій арені збірної України з біатлону. Спортсмени отримують подвійну мотивацію для успішних виступів: преміальні від держави та від спонсорів. 

- Час від часу в Інтернеті з’являються повідомлення про незаконну приватизацію десятків об’єктів спортивної інфраструктури. У вас є їх перелік, чи буде міністерство їх повертати?
- Повернення незаконно відчужених режимом Януковича об’єктів розпочав ще мій попередник Дмитро Булатов. Уже є певні позитивні результати: через прокуратуру й суд вдалося визнати право власності за державою на майно будівлі Льодового палацу. На фінішну пряму виходить повернення у державну власність майнового комплексу навчально-спортивної бази велотрек «Авангард».

Є ще об’єкти, які ми обов’язково повертатимемо, оскільки там усі ознаки незаконного відчуження. Я вже мав зустріч із Генпрокурором та міністром внутрішніх справ і ми спільно працюємо над відкриттям відповідних кримінальних проваджень. 

- Як триває підготовка України до Олімпіади в Ріо-де-Жанейро і як відбувається фінансування підготовки спортсменів?
- Наприкінці травня відбулося засідання на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком організаційного комітету з підготовки спортсменів збірної до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2016 року. Засідання проходило у навчально-спортивному комплексі «Конча-Заспа», нашій головній тренувальній базі, тому Прем’єр-міністр мав змогу на власні очі побачити умови тренування, потребу в новому обладнанні тощо. Глава уряду пообіцяв, що фінансуватимуть підготовку збірної до Олімпійських ігор вчасно та в повному обсязі.

За поданням Міністерства молоді та спорту Кабмін також прийняв розпорядження про встановлення 75 стипендій видатним тренерам, які забезпечують підготовку українських спортсменів до участі в Олімпійських та Паралімпійських іграх. Крім того, уряд погодив два проекти указів Президента, якими встановлюють ще 105 стипендій для спортсменів- олімпійців та 34 — для паралімпійців і дефлімпійців. Загалом ідеться про щомісячні стипендії обсягом 5—12 тисяч гривень.

Передбачається, що стипендії отримають такі відомі й успішні спортсмени: Ганна Різатдінова, Юрій Чебан, Ігор Радівілов, Юлія Каліна, Олег Верняєв, Наталя Пигида та інші.

Мені, спортсменам і тренерам приємно бачити, що Прем’єр-міністр розуміє важливість спорту як складової позитивного іміджу України на міжнародній арені. Адже коли на змаганнях світового рівня лунає український гімн і піднімається наш прапор — це насправді маленьке державне свято.

Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»