20 липня 2015 року виповнюється 35 років з дня проведення Ігор Олімпіади-80 у Києві. Саме головна спортивна арена НСК «Олімпійський» у 1980 році з 20 по 27 липня удостоїлася честі приймати Ігри Олімпіади-80.

Завдяки цій події була створена практично нова спортивна інфраструктура міста, яка існує і по сьогоднішній день. Крім того, Київ отримав перемогу та право провести ігри як одна з олімпійських столиць з багатою спортивною історією.

Олімпіада виявилася явищем настільки колосальним, що змогла змінити вигляд навіть такої суворої держави, як СРСР. Давайте ж разом поринемо в історію тих днів і згадаємо, як все було!

Ця Олімпіада повинна була продемонструвати всьому світу переваги соціалістичного способу життя і радянського спорту. Останнє вдалося перевиконати. Атлети СРСР виграли 195 медалей, з яких 80 були золотими. Щоправда, певною мірою, московському успіху сприяв бойкот, оголошений США цій Олімпіаді.

Головною спортивною ареною Олімпіади-80 в Києві повинен стати Центральний стадіон на вулиці Червоноармійській, 55, який пізніше перетворився у сучасний НСК «Олімпійський». Він був одним з найбільших в Радянському Союзі: на двох ярусах трибун одночасно могли дивитися матчі 100 062 глядачів, а в ложі преси - чотири тисячі журналістів. На його ремонт витратили 23 млн. Модернізацію завершили за два тижні до відкриття Олімпіади. Оновлений стадіон перейменували в Республіканський.

Також з'явилися верхні тренувальні поля і база в Конча-Заспі. Адже саме в Києві проходили матчі двох груп з участю таких команд, як Фінляндія, Іспанія, НДР, Ірак, Алжир, Сирія, Коста-Ріка. Причому на кожній грі збиралося по 90-100 тисяч чоловік! Люди буквально билися біля кас за квитки, які коштували в середньому 2 рублі. На пропаганду і агітацію особливого акценту не робилося. Тоді навіть став модним одяг спортивного покрою: куртки, сумки тощо. Було престижно йти з сумкою на тренування. Кожен хотів взяти участь у підготовці до Олімпіади, сходити на змагання.

Київ разом з Мінськом приймав матчі двох груп плюс чвертьфінал. Всього на Республіканському відіграли сім поєдинків (їх відвідало 575,5 тис. осіб). У першому, що зібрав 100 000 глядачів, розійшлися миром НДР та Іспанія (1:1). Інші: Ірак – Коста-Ріка (3:0), НДР – Алжир (1:0), Фінляндія – Ірак (0:0), НДР – Сирія (5:0), Фінляндія – Коста-Ріка (3:0). 1/4 фіналу: НДР – Ірак - 4:0. У результаті німці, базувалися в Києві, не пустили до фіналу СРСР і завоювали олімпійське «срібло».

Під час футбольного турніру на Республіканському стадіоні працювало сім кіосків з продажу сувенірної продукції. За період з 1977 року по перше півріччя 1980 року в республіці 592 підприємства випустили олімпійської сувенірної продукції (3 099 найменувань) на 637 млн. 850 тис. рублів.

Сама ж підготовка до Олімпіади почалася в 1977 році із третього капітального ремонту і значної реконструкції на той момент Центрального стадіону. Треба було, насамперед, підготувати футбольне поле для проведення матчів такого рівня, тому було вдосконалено дренажну систему поля, а ґрунт повністю замінили та засіяли травою. На східній трибуні була встановлена чаша для олімпійського вогню на оригінальних стійках. Також встановили чотири нові опори освітлення, висотою 82 метри. На кожній опорі знаходилися 132 лампи по 3,5 кВт кожна.

За проектом реконструкції до Олімпіади-80 був побудований репортерський комплекс над верхнім ярусом західної трибуни, де на високих опорах були змонтовані коментаторські кабіни. Було встановлено два нових електронних табло розміром 18х6 метрів: ліве показувало час, дату і температуру повітря, а праве - назву команд, рахунок матчу і авторів забитих м'ячів.

Ще у 1979-му почали масовий ремонт українських автошляхів. Справа в тому, що траса Олімпійського вогню довжиною 1180 км йшла з Молдови через Київ до Москви. Всього за пару років по Україні було відремонтовано майже 6500 км шосе!

Спортсменів і туристів в Києві зустрічали спеціальні служби привітань на вокзалах і в аеропортах, вони відправляли їх далі в штаб проживання.

Спортсмени жили в готелі «Русь», міні-олімпійському селі, спеціально побудованій до Ігор поруч з республіканським стадіоном. Там був вхід тільки за перепустками. Для вболівальників збудували готель «Братислава», а також реконструювали студентські гуртожитки, які за рівнем зрівнялися з готелями «три зірки». Судді і журналісти поселилися в готелі «Дніпро».

Всього ж в Україні до Олімпіади-80 було побудовано, реконструйовано, переоснащено 47 стадіонів, 114 готелів, гуртожитків, мотелів і кемпінгів. Для нових будівель у Києві довелося знести 742 старих будинки, деякі з них були пам'ятками архітектури та історії України, а також мали статус музеїв.

Цікава також історія людей, які несли факели з Олімпійським вогнем. Один з факелоносців – Литвиненко Леонід Дмитрович. Він на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 році завоював срібну медаль в десятиборстві з результатом 8035 очок.

Факел, який Леонід ніс в чаші стадіону, зараз знаходиться в колекції виставки «Музей 90-річної історії» НСК «Олімпійський», де кожен відвідувач може доторкнутися до цього раритету, а разом з ним і до історичних подій знаменитих літніх олімпійських ігор 1980 року!

Виставка-музей працює щоденно з 10:00 до 19:00. Вартість квитків: дорослий – 15 грн., дитячий, студентський, пільговий – 10 грн., комплексний (за умови покупки туру по стадіону) – 5 грн. Орієнтовна тривалість екскурсії – 20 хв.
У дні проведення матчів або інших масових заходів екскурсії не проводяться. Екскурсії проводяться українською, російською та англійською мовами.
Запис по телефонам: +38 (044) 590 66 95, +38 (044) 590 66 96, +38 (067) 323 40 49 або по електронній пошті: excursion@nsc-olimpiyskiy.com.ua.

Приходь та дізнайся більше не тільки про історію українського спорту, а цілої країни і одного з найстаріших стадіонів Європи!
НСК «Олімпійський» - все найкраще відбувається тут!

Прес-служба НСК «Олімпійський»   спеціально для  сайту КФВС МОН України