Трейл… Ще донедавна це слово для багатьох було невідомим чи то неологізмом, чи то запозиченням з іноземної мови. Інколи від людей, які бодай у якійсь мірі були причетні до бігу, нехай і любительського, доводилося чути: «Трейл?.. А! Це там, де ногами місять багнюку?» Та з кожним роком цей вид легкої атлетики стає все популярнішим і все більше людей розуміють, що пробігти трейл – це куди різноманітніше і цікавіше, аніж просто «помісити ногами багнюку».
 
«Не помилюсь, сказавши, що трейл – це, певною мірою, суміш і марафону, і кросу, і гірського бігу?» - звертаюсь з запитанням до учасника чемпіонату світу з трейлу Володимира Семенюка. «І не лише, - відповідає він. – У нас і біжать, і йдуть, і трекові палички використовують. Насправді, трейл – це дуже технічний вид. У нас спуски вниз можуть досягати трьох-чотирьох кілометрів, і то все по камінню, стежках. Інколи на дорозі трапляється повалене дерево, яке ти маєш перестрибнути. Підйоми теж непрості. А буває, що частина траси взагалі пролягає вздовж скель. В Україні таке нечасто трапляється, але на міжнародних змаганнях є. Тобто у нас вид легкої атлетики з елементами екстриму. І при цьому він… душевний. Дистанція довга, у вас є час подумати над чимось важливим, щось пригадати».
 
Такою ж багатогранною, як і трейл, є і підготовка до нього. За словами Семенюка, у кожного вона індивідуальна: одні готуються через марафон, другі – через туристичні походи, треті – через гірський біг, ще інші – через біг по шосе або спортивне орієнтування… «Якщо є можливість проводити тренування у горах, це дуже добре. Без них, звичайно, важко», - додає він.
 
А що ж найбільше цінується у трейлі? Результат? Звісно, він відіграє роль і спортсмени намагаються бігти на нього. Але надзвичайно сильно тут цінується сам фініш. «Якщо ти фінішував – ти вже переможець. У нас йде неабияка боротьба на витривалість. Постійні перепади висот, різні погодні умови, каміння, ліс, вода… Не можна передбачити майже нічого! – каже Володимир. - Дистанція – це не кілька кіл, а одне велике. Часто вона складає 85 кілометрів, це так званий ультрамарафон. А цього року на чемпіонаті світу бігли спринт – 50 кілометрів. Спринтом називають майже все, що менше 80 кілометрів».
 
На чемпіонаті світу у червні багатьох приємно здивував Артем Панченко. «Він був для нас «темною конячкою». Ми думали, що найкращі результати покажуть ті ж Сергій Сапіга або Сергій Попов, але володарем такого став саме Артем», - розповідає Семенюк. Та Панченко не просто виступив найліпше з українців. Він увійшов до 30-ки найсильніших, посівши в Італії 23-тє місце.
 
«Часу не підготовку не було зовсім: календар змагань був надто щільним, багато переїздів та робота. Розраховував на те, що дух сильніший за тіло, - розповідав він після чемпіонату світу в коментарі «Жорсткій атлетиці». - Цілей щодо результату не ставив, а завданням було кайфонути максимально. З профілю дистанції запам’ятав, де тягуни і де круті гори. Так і біг – терпів в гору, пришвидшувався на спусках, намагався перебирати ногами по рівнині. Підбадьорював хлопців, яких обганяв, і посміхався в фотокамери. Розумів: чим швидше рухатися, тим швидше опинюсь на фініші. Пам’ятав, що через тиждень важлива естафета Юккола в Фінляндії і скоро чемпіонат світу зі спортивного орієнтування в Естонії, тому беріг себе. А можливо, це і допомогло розрахувати сили на всю дистанцію. Після фінішу, льодяного душу та італійської піци дізнався результати і здивувався, що до топ-10 усього хвилин 10, які (як мені зараз здається) цілком реальні».
 
Якщо пригадувати чемпіонат світу, то, за словами Семенюка, на першій половині дистанції було більше спусків. А друга половина була важчою: і сонце сильніше припікало, і підйомів було більше.
 
Як же відбувався відбір на чемпіонат світу з трейлу? «Перший і другий атлет їхали за національним відбором. Решта членів команди – згідно з рейтингом ITRA (Міжнародна асоціація з трейлу)», - пояснює Семенюк. А який же вік учасників змагань з трейлу? Найрізноманітніший: є атлети і по 20 років, і по 50. Середній вік – 30-40 років. Хоча, як розповідає Володимир, на деяких, зокрема, національних турнірах існують і вікові обмеження. «А на чемпіонат світу, приміром, США прислали досить молодих хлопців, у той час, як вік атлетів з Південної Кореї становив 50-60 років», - додає він.
 
Цікаво й інше: Семенюк розповів про те, що дехто з атлетів навіть відмовився від чемпіонату світу заради участі в українському пробігу «Карпатія». «Це дуже престижні змагання. Взагалі, приємно, що кількість стартів в Україні постійно зростає. Наразі є близько десяти дуже хороших турнірів на рік. А у серпні у нас, у Буковелі, вперше проведуть 100-мильник з трейлу, - говорить Семенюк. – Розвиток нашого виду багато в чому завдячує саме організаторам таких турнірів – Олександру Олевсону, Максиму Мраморному, Костянтину Железову й Олексію Прокопенку».
 
До кінця року в Україні планують провести ще три турніри з трейлу. Тож у вас є нагода на власні очі побачити, що ж це за вид легкої атлетики, який кілька років тому офіційно визнала й ІААФ.

Флау