Галерея слави
Борзов Валерій Пилипович
Народився 20 жовтня 1949 року в м. Самбор Львівської області. З 1960 року майбутній спортсмен мешкав з батьками у м. Новій Каховці.
Заслужений майстер спорту (1972). Освіта вища, закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Кандидат педагогічних наук (1977).
Тренери – Б. Войтас і В. Петровський.
Спортивні досягнення.
1968 – триразовий чемпіон Європи серед юніорів
1969 - чемпіон Європи на дистанції 100 м (10,4 сек.)
1969 – срібний призер першості Європи на 100 м та в естафеті 4х100 м
1971 – чемпіон Європи на дистанціях 100 м (10,3 сек.) та 200 м (20,3 сек.)
1970-1971 – переможець чемпіонатів Європи у закритих приміщеннях на дистанції 60 м (6,6 сек.)
1972 – дворазовий чемпіон ХХ Олімпійських ігор в Мюнхені в бігу на 100 м (10,14) та 200 м (20,00 сек.), срібний призер у естафеті 4х100 м
1974-1977 – переможець чемпіонатів Європи у закритих приміщеннях на дистанції 60 м (6,58, 6,59, 6,56, 6,59 сек.)
1974 – чемпіон Європи
Багаторазовий чемпіон СРСР 1969–1977 років. Переможець зимових чемпіонатів СРСР в закритому приміщенні з бігу 1971, 1974-1978 років.
1976 - бронзовий призер ХХІ Олімпійських ігор в Монреалі у бігу на 100 м та у естафеті 4х100 м
Встановив європейські рекорди з бігу на 100 м - 10,0 (1969) та 200 м - 20,0 (1972 )
Член Ради Європейської легкоатлетичної асоціації з 1987 року.
Перший міністр спорту України в 1990-1997 роках.
Народний депутат України 3-го і 4-го скликань.
Президент НОК України у 1990-1998 роках.
Президент НОК України у 1990-1998 роках.
З 1994 року член МОК. Віце-президент НОК України.
З 1996 по 2012 роки - президент Федерації легкої атлетики України.
Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1971), Леніна (1972), Дружби народів. (1976), «За заслуги» II (1999) та I (2002) ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004) Данила Галицького (2008), 4 медалями.
Кандидат педагогічних наук (1977). Автор 4 книжок на спортивну тематику.
Почесний громадянин м. Нова Каховка.
Входить до сспортивноъ слави Херсонщини.
Оновлено у вересны 2015
