Заслужений майстер спорту, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1956 року в Мельбурні та 1960 року в Римі, олімпійська чемпіонка 1964 року в Токіо у особистому заліку та у складі команди 1956, 1960, 1964 років

Латиніна (Дирій) Лариса Семенівна народилася 27 грудня 1934 року в с.Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області. Навчалася у Херсонській середній школі № 14, яку закінчила у 1953 році з золотою медаллю  і поступила до Київського політехнічного інститут.

Освіта вища, у 1959 році закінчила Київський державний інститут фізичної культури.

У школі займалася у хореографічному  гуртку. У гімнастику прийшла у п’ятому класі, коли  її балетмейстер виїхав з міста. Першим наставником  і тренером став  Михайло Опанасович Сотниченко. 
Член збірної  команди СРСР (1954–1966).  Виступала за спортивне  товариство «Буревісник» (Київ).  
Абсолютна чемпіонка СРСР (1961–1962).   Багаторазова володарка та призерка Кубків СРСР.  
Перша з гімнасток отримала 14 медалей чемпіонатів Європи (5 золотих на одному зі змагань). 
Видатна радянська спортсменка, одна з кращих гімнасток світу всіх часів.  Занесена до Книги рекордів Ґіннесса. 
Увійшла до десятки найсильніших спортсменів ХХ століття. 
Володіє найбільшою колекцією з 18 нагород (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових)  Олімпійських  ігор (1964–2012). 
Заслужений майстер спорту (1956).  Заслужений тренер СРСР (1972).  Суддя міжнародної категорії (1968). Заслужений працівник фізичної культури та спорту Російської Федерації. 
Тренери: Михайло Сотниченко,  Олександр Мишаков. 

Спортивні досягнення:

1954 рік – чемпіонка світу у командному заліку та срібна призерка – у групових вільних вправах (Рим),
1956 рік - чемпіонка у командному заліку, багатоборстві, опорному стрибку, вільних вправах, срібна призерка - у вправах на брусах та бронзова -  у командних вправах з предметами ХVI  Олімпійських ігор у  Мельбурні (Австралія),
1957 рік - чемпіонка Європи у багатоборстві, вільних вправах, опорному стрибку, вправах на брусах та колоді (Бухарест), 
1958 рік – чемпіонка світу у командному та особистому заліках, в опорному стрибку, вправах на брусах, срібна призерка  у вільних вправах (Москва),
1960 рік - чемпіонка у командному  і особовому  заліках, вільних вправах, срібна  призерка - у вправах на брусах і на колоді, бронзова  - в опорному стрибку ХVIІ  Олімпійських ігор у Римі (Італія),
1961 рік – чемпіонка Європи в особистому заліку і вільних вправах, срібна призерка – у вправах на брусах і на колоді (Лейпциґ, Німеччина),
1962 рік – чемпіонка світу  у командному та особистому заліках, вільних впрааз, срібна призерка – в опорному стрибку та вправах на колоді  бронзова призерка – у вправах на брусах (Прага, Чехія), 
1964 рік - чемпіонка у командному  заліку та вільних вправах, срібна  призерка - в особистому заліку та в опорному стрибку, бронзова  - у вправах на брусах і на колоді ХVIІІ Олімпійських ігор у Токіо (Японія).
1965 рік -  срібна призерка чемпіонату Європи в особистому заліку, у вільних вправах, вправах на брусах, на колоді,   бронзова  - в лплрному стрибку (Софія,)Болгарія).
1966 рік -  чемпіонка світу у багатоборстві, вільних вправах, опорному стрибку, вправах ба брусах та колоді, срібна призерка – у командному заліку (Дортмунд, Німеччина),
Після завершення  кар’єри, з 1966 по 1977 рік була тренером збірної жіночої команди  СРСР зі спортивної гімнастики. Під її керівництвом команда три вигравала  у 1968, 1972 та 1976 роках  золоті олімпійські медалі. П'ять років входила в Організаційний комітет «Олімпіада-80», потім  відповідала за розвиток гімнастики у спорткомітеті Москви. 
У Києві на  майдані Незалежності  закладена зірка на честь Лариси Латиніної. У дні святкування свого 70-річчя вона отримала незвичайний подарунок з рук космонавта Германа Титова –  сертифікат, згідно з яким одна із зірок у сузір′ї  Козерога носить її ім′я.  
Нвгороджена державними нагородами:  
СРСР -   орден Леніна (1957),  орден Дружбт народів   (1980),     три ордени «Знак Пошани»  (1960, 1969, 1972);  
Україна -   орден княгині Ольги III ступеня  ( 2002( — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських ігра; 
Російська Федерація – орден «За заслуги перед Вітчизною»  III ступеня (2010), IV ступеня  (2004),   орден Пошани (1999) 
Міжнародні  - Срібний  Олміпійський орден (1990). 
Рішенням сесії   Херсонської міської ради XXIII скликання від 27 квітня 2000 року   Ларисі Латиніній присвоєно звання  «Почесний громадянин міста Херсона». 
Одружена. . Разом з чоловіком Юрієм Фельдманом нині проживає в Росії (м. Семенівське Московської області). Має доньку - Тетяну (1958 , яка протягом 15 років танцювала у хореографічному ансамблі «Березка», та онуків  Костянтина (1981)  і Вадима (1994). 
Захоплюється квітами, має своє господарство, живність.  У м. Обнінськ (Калузька область, РФ) відкрито Спеціалізовану  дитячо-юнацьку  школу олімпійського  резерву зі спортивної  гімнастики ім. Латиніної. 
З 2009 року започатковано проведення щорічного Міжнародного турніру Лптиніної зі спортивної  гімнастики «Золота Чайка». 
Латиніна є авторкою книг «Рівновага» (1975), «Гімнастика крізь роки» (1977), «Солнечная молодость» (1958),  «Как зовут эту девочку» (1974), «Команда» (1977).