У сучасному житті роль фізкультури і спорту складно переоцінити. Спортивна сфера має загальнодержавне значення, адже по-справжньому є уособленням сили і здоров’я нації. І це не гучні слова, це дійсно факт. Відтак розвиток фізичної культури і спорту потребує сьогодні особливої уваги держави та владних структур усіх рівнів.

З боку обласної ради та облдержадміністрації вживається чимало заходів задля підвищення ефективності та удосконалення даної сфери. На місцевому ж рівні, особливо у сільській місцевості, робота у цьому напрямку потребує активізації. У розумінні більшості найвищих посадових осіб районів, міст, ОТГ, спорт не завжди є пріоритетним. У зв’язку з цим і рішення щодо його підтримки, зокрема фінансової, приймаються за остаточним принципом, тобто виходячи з наявних фінансових можливостей.

Але ж спортивні досягнення великою мірою формують авторитет держави в міжнародному співтоваристві. Коли українські спортсмени здобувають перемоги, за межами країни звучить державний гімн і піднімається державний прапор.

«В області проводиться щорічна оцінка соціально-економічного розвитку районів та міст обласного значення за показниками економічного, інвестиційного розвитку, фінансової самодостатності, ефективності ринку праці, енергоефективності, природокористування, освіти, охорони здоров’я та ін. А от показники спортивної сфери в цьому рейтингу відсутні! – звертає увагу голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер. – Тому для підвищення відповідальності керівників органів влади на місцях за розвиток фізкультури і спорту я вийшов з ініціативою до голови обласної державної адміністрації доповнити перелік показників щорічної оцінки соціально-економічного розвитку районів та міст обласного значення Херсонської області розділом «Фізична культура і спорт».

Так, голова обласної ради Владислав Мангер запропонував обласний рейтинг визначати з урахуванням наступних критеріїв:

– чисельність населення, охопленого фізкультурно-оздоровчою діяльністю (відсоток до загальної кількості населення);

– чисельність дітей та молоді у віці від 6 до 18 років, що займаються в дитячо-юнацьких спортивних школах (відсоток до загальної кількості населення даної вікової групи);

– обсяг видатків місцевого бюджету, що виділяється на розвиток фізичної культури і спорту (відсоток від загального обсягу видаткової частини місцевого бюджету);

– обсяг фінансування, що спрямовується на навчально-спортивну роботу (відсоток від загального обсягу видатків місцевого бюджету, які виділяються на фізичну культуру і спорт);

– обсяг фінансування, що спрямовується на розвиток матеріально-технічної бази (будівництво, реконструкція, ремонт спортивних споруд, придбання спортивного обладнання та інвентарю) (відсоток від загального обсягу видатків місцевого бюджету, які виділяються на фізичну культуру і спорт).

Такі кроки, на думку Владислава Мангера, стануть додатковою мотивацією для місцевих органів влади посилити увагу до спортивної сфери, а значить – до проблем фізичного здоров’я громадян, їх розвитку, а також створення позитивного іміджу від села до країни в цілому шляхом досягнення високих спортивних результатів.