Народився 23 лютого 1918 року у слободі Семенівка Калачеєвського району Воронезької області у сільській родині. Мав двох братів та сестру. Рано втратив батька.

У 1937 році закінчив педагогічне училище у м.Павловськ  Вороніжської області. До 1939 року працював вчителем, а згодом директором неповної середньої школи на хуторі Штейнгард  Ростовської області.

З червня 1941 року служив у складі 415 стрілецького полка 185 стрілецької дивізії на Калінінському фронті.

З  квітня 1943 по травень 1945 року займав посаду начальника 4 відділу штаба 93 стрілецької дивізії на Калінінському та 3-му Українському фронтах.

У складі зазначеної дивізії брав участь у бойових діях у визволенні м.Зіньков, м.Миргород (дивізії присвоєно звання «Миргородська»), у форсуванні річок: Дніпро, Ю.Буг, Дністер, визволенні м.Бендери, форсуванні річки Дунай, визволенні Югославії, брав участь у бойових діях за м.Будапешт.

Має державні нагороди: 2 ордени Вітчизняної війни ІІ ступеня,  2 ордени Червоної Зірки, орден Богдана Хмельницького, а також 6 бойових медалей,  8 подяк від головного командування за успішні бойові дії.

Після закінчення Другої світової війни займав посаду начальника відділу кадрів у Закавказькому, Таврійському військових округах. У 1961 році вийшов на пенсію. З 1956 по 1961 роки займав одну із посад у Херсонському військовому комісаріаті.

Після закінчення Другої світової війни займав посаду начальника відділу кадрів у Закавказькому, Таврійському військових округах. У 1961 році вийшов на пенсію. З 1956 по 1961 роки займав одну із посад у Херсонському військовому комісаріаті.

З  10 жовтня 1961 року розпочав свою трудову діяльність у добровільному спортивному товаристві «Спартак»  на посаді  інструктора-методиста, а з квітня 1963 року очолив організацію.

Плідно працював на посаді інструктора з організаційно-масової роботи Херсонського Союзу Спортивних товариств, з березня 1974 по червень 1980 року – інструктором обласної ради ДСТ «Спартак». 

За весь час, робота Склярова О.С. була направлена на розвиток спортивної бази фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», утворення та забезпечення діяльності спортивних секцій, підготовку спортсменів високого класу, організацію фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у колективах фізкультури.

У цей період проводиться реконструкція Херсонського міського стадіону «Спартак», на стадіоні будуються зал боксу і зал важкої атлетики. Виділяється земельна ділянка і розпочинається будівництво водноспортивної бази «Спартак». Плідно працюють спортивні секції боксу, веслування на байдарках і каное, сучасного п’ятиборства, кульової стрільби легкої та важкої атлетики. В цих секціях було підготовлено ряд спортсменів високого класу, переможців і призерів як всеукраїнських так і всесоюзних та міжнародних змагань. Серед них майстри спорту СРСР В.Володін (сучасне п’ятиборство), П.Семенов, Л. Діденко-Сінічкіна (веслування на байдарках і каное),  В.Цеханевич  (бокс) та інші. 

 У 1980 році вийшов на пенсію.

Указом  Президента України № 266/2012  ветерану фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» Склярову Олексію Сергійовичу призначено Державну стипендію  як видатному діячу фізичної культури і спорту. 

Скляров О.С. нагороджений двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеню, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», орденом Богдана Хмельницького, медалями «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешта» та більше 20-ма ювілейними медалями.

Олексій Сергійович має двох онуків та двох правнуків.  Дружина Олексія Івановича у період 1941-1945 років була військовим лікарем, а пізніше - працювала хірургом у лікарні Водників (міській клінічній лікарні ім.Є.Є.Карабелеша), померла у 2012 році.

Червень 2018