Баскетбол (англ. «basket» - кошик і «ball» - м'яч) - спортивна гра з м'ячем, до речі, баскетбол у західних районах України називають також "кошикі́вка" .
Грають 2 команди по 5 чол. у закритих приміщеннях круглим надувним м'ячем розміром 749-780 мм в окружності й вагою 567-650 г  у чоловіків і  724-737 мм в окружності й вагою 510-567г у жінок. Розмір майданчика 15х28 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» -  металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна.
Гра складається з 4 періодів по 10 хвилин. Тривалість перерв між першим і другим періодами (перша половина), третім і четвертим періодами (друга половина) і перед кожним додатковим періодом становить      2 хвилини. Тривалість перерви між половинами гри становить 15 хвилин.
Ціль гри - закинути якнайбільше м'ячів у кошик суперників і перешкодити іншій команді закинути м'яч у своє кільце. Якщо рахунок нічийний по закінченні ігрового часу четвертого періоду, гра продовжується на таку кількість додаткових періодів тривалістю по 5 хвилин, яких необхідно для того щоб порушити рівновагу в рахунку.
Ігрова площадка поділена  на 2 зони. Зоною кидків на 3 очки  є вся ігрова площадка, за винятком зони біля кошика, яка перебуває на відстані 6,25 м від центра кільця і є зоною кидків на 2 очки.
Будь-який гравець команди, у кошик якої закинутий м'яч, повинен виконати вкидання через межі ігрової площадки з будь-якого місця за лицьовою лінією протягом  5 секунд.
У баскетболі, на відміну, припустимо, від футболу, в кожній комбінації команди беруть участь одразу всі п’ять гравців - унікальних ігрових амплуа зі своїм набором функцій і задач, що дає тренерам величезний простір для імпровізації.
Амплуа гравців розподіляються наступним чином:
Розігрувач -  (професійною термінологією  - «перший номер»).
Гравець, що починає майже всі атакувальні комбінації своєї команди. Основне функціональне навантаження розігрувача-плеймейкера або "першого номера" є вивід своїх партнерів на вигідну позицію, роздача результативних пасів, або ж "бомбардування" кільця суперника з дальньої дистанції – з "периметра".
Розігруючий мусить мати відмінне бачення майданчика, моментально орієнтуватись в зміні тактики команди. У захисних діях розігруючий повинен бути орієнтований на перехоплення м’яча в суперника. Вважається, що оптимальним зростом для "першого номера" є 185-195 см. У той же час, в європейському баскетболі останніх років трапляються диспетчери зі зростом біля двох метрів (як приклад – відомі грецькі баскетболісти Демітріос Діамантідіс і Теодорас Папалукас). Серед видатних гравців цієї позиції відмітимо американця Джона Стоктона.
Атакуючий захисник  - («другий номер»).
Другий гравець "задньої лінії". Функції атакуючого захисника зосереджуються на допомозі розігруючому і "бомбардуванні" кільця здаля. Повинен мати відмінний кидок і з середньої дистанції. Як правило, атакуючий захисник орієнтований на стрімкий прохід до щита суперника, зкидку м’яча на периметр. Більшу частину контратак команди – так званих "швидких відривів" - завершує саме "другий номер". Відповідно, атакуючий захисник повинен мати серйозні швидкісні дані. Саме на цій позиції діяв і найвидатніший гравець в історії баскетболу американець Майкл Джордан. Зріст "другого номера" коливається в діапазоні 190-200 см.
Легкий форвард  - («третій номер»).
Гравець передньої лінії, зв’язкова ланка між розігруючими та "великими" гравцями. Основна функція – набирання очок. Надважливою рисою легкого форварда є добрий дриблінг і точний середній кидок. Він має бути й достатньо швидким для того, щоб встигати на підбирання м’яча. Зріст "третього номера", як правило, 195-205 см. Найвідоміші легкі форварди - Джуліус Ірвінг, Домінік Вілкінс, Ларрі Берд, ЛеБрон Джеймс, Кармело Ентоні.
Важкий форвард - («четвертий номер»).
Основна функція важкого форварда – захисні дії, підбирання м’яча після відскоку від свого чи чужого кільця, блокування кидків гравців суперника. Важкий форвард повинен бути досить кремезним, щоб в жорсткому контакті боротися за м’яч, і в той же час мати високий стрибок для набору очок з-під кільця. Обов’язковим є вміння стабільно закидати з середньої дистанції. Зріст "четвертого номера" - 200-215 см. Відомі гравці сучасності, що діють на цій позиції – американець Тім Данкан, німець Дірк Новіцкі, серед українських баскетболістів — Олександр Волков.
Центровий  - («п’ятий номер").
Найкремезніший гравець будь-якої команди при своїх габаритах (як правило, не менше 105 кг) повинен володіти достатньою швидкістю, щоб за найкоротший час переміщуватись від свого щита до чужого й навпаки. Функція центрового – завершення атак з-під кільця, підбирання м’яча та блокування кидків суперника, постановка "заслонів". На центрового випадає найбільше фізичне навантаження – саме йому доводиться йти в найжорсткіший контакт з суперником, боронячи м’яч від зазіхань візаві. В багатьох командах гра будується саме через центрового – він є головною ударною силою, що набирає очки. Зріст – 210-225 см. Серед відомих центрових – Шакіл О`Ніл, По Газоль, легенди минулого Дікембе Мутомбо, Арвідас Сабоніс.
Переважно при нападі і захисті гравець однієї позиції діє проти свого візаві, котрий має те ж саме амплуа: так центровий найчастіше входить в силовий контакт з центровим, захисник з захисником і т. д.
Баскетбол входить до програми Олімпійських ігор з 1936 року. У 1950 році проведено перший чоловічий чемпіонат світу, а у 1953 – жіночий.
Найпрестижнішим змаганням серед збірних команд країн є Олімпіада, а серед клубних - чемпіонат НБА (США)та Євроліга УЛЕБ.
Розвитком баскетболу опікується Міжнародна люительська федерація баскетболу (FIBA), заснована в 1932 р.
        Офіційний сайт Федерації баскетболу України – http://www.ukrbasket.net