В кінці 40-х років XX століття в американському суспільстві була популярна тема «невпізнаних літаючих об'єктів». Цим скористався Уолтер Фрідеріх Моррісон, який придумав в 1948 році «літаючу тарілку», яка зовні нагадувала НЛО. Проте цей перший диск був невдалим. Після ряду вдосконалень та експериментів тарілка із пластику, зроблена Моррісоном в 1955 році, стала літати над землею. В той же час студенти Єльського університету у вільний від навчання час кидали один в одного бляшаними підставками для пирогів фірми Frisbie Pie Company. Назва «фрісбі» була настільки популярною серед студентів, що літаючим тарілкам дали  назву «фрізбі». Буква «с» була навмисно змінена на «з», щоб Frisbie Pie Company не могла висувати претензії до назви.

Літаючий диск (фрізбі) — пластмасовий спортивний снаряд у формі диска діаметром 20-30 см із загнутими краями, вагою від 75 до 200 грамів. Завдяки загнутим краям, літаючий диск при обертанні формує підйомну силу, яка утримує його в повітрі протягом польоту. В якісних дисках вага зосереджена на краях, що робить його політ стабільним і не дозволяє завалюватись вбік.

Вплив ігор з літаючим диском (фрізбі) на розвиток фізичних якостей.
Ігри з літаючим диском є ефективним засобом розвитку і вдосконалення таких фізичних якостей як спритність, швидкість, загальна та швидкісна витривалість, сила м’язів рук, ніг та тулубу. Постійні тренування та ігри з літаючим диском сприяють поліпшенню координації та точності рухів, підвищують швидкість рухової реакції, удосконалюють зоровий і вестибулярний апарат та здатність орієнтуватися в просторі.
На відміну від більшості видів спорту, почати грати з фрізбі можна в будь-якому віці, і за досить короткий проміжок часу досягти позитивних результатів. 

Типи п’яти основних видів кидків Фрізбі:

Бекхенд – це кидок, при  виконанні якого треба стати боком, так, щоб праве плече було у напрямку кидка.  
                                                   
Диск береться в такому порядку: великий палець повинен бути на верхній ребристій частині диску.
Зігніть руку в лікті і розташуйте диск біля живота паралельно землі.
Під час кидка випрямляйте лікоть і одночасно закручуйте диск різким рухом кисті.

  Форхенд – це цікавий кидок, яким володіють небагато людей. Хоча навчитися так кидати не дуже складно:

- станьте обличчям у напрямку кидка;

- візьміть диск в такому порядку:  великий палець повинен бути на верхній ребристій частині диску, середній палець  притиснути до внутрішньої частини обідка, вказівний палець притиснути до середнього, безіменний палець притримує диск із зовнішньої частини обідка, мізинець притиснути  до безіменного пальця;

- зігніть руку у лікті під кутом 120 градусів праворуч від себе. Диск тримайте паралельно землі;

- зробіть різкий рух кистю вперед, надавши диску обертального руху.

Використання сили руки потрібно для дальніх кидків.

 Хамер – це кидок, схожий на форхенд, який виконується зверху праворуч під кутом 45 градусів до поверхні.

Блейд – це швидкий кидок. Тарілку тримають як при форхенді,  диск знаходиться вертикально. Різким рухом киньте диск перпендикулярно землі вгору по дузі в сторону. 

Скубер – це кидок, схожий на форхенд, який виконується зверху зліва  під кутом 45 градусів до поверхні.

Існує багато різновидів ігор з літаючим диском.
Найпростіша гра – це звичайне кидання літаючого диска двома або більш гравцями з рук в руки так, щоб тарілка не торкалася землі. Але є і складніші ігри, такі як Алтимат, Гатс, Дискогольф, Дабл-диск-корт, Дог-фрісбі  та  Фрістайл з літаючим диском. 

Алтимат (англ. Ultimate) - найбільш популярна і відома командна гра з літаючим диском. Це командна неконтактна гра, яка народилася з американського футболу і баскетболу. Для Алтимату використовуються диски вагою 175 грамів, діаметром 29 см.
Гра ведеться на полі прямокутної форми із зонами на кожному кінці. Грають 2 команди (7x7 на траві, 5x5 на піску і в залі, хоча можна грати і 2x2, і 3x3). Одна команда є нападаючою, інша - захищається.
Мета нападаючої команди - дати пас гравцеві своєї команди, що знаходиться в зоні суперника (у цьому випадку зараховується очко). Якщо ж це неможливо з якихось причин, то можна дати пас будь-якому іншому гравцеві своєї команди, крім себе.
Мета команди, що захищається – збити, зловити диск, або змусити гравця нападу з диском протримати його у себе 10 секунд (у залі 8). У цьому випадку відбувається втрата диска і команди міняються ролями. Переміщатися з диском можна, заважати гравцеві з диском може тільки один гравець команди, що захищається. Умисний фізичний контакт суперників заборонений.
В Алтиматі не ставиться мета перемогти будь-якою ціною, важливо, щоб гра була чесною і приносила задоволення. Все це і є наслідком основного принципу - Духа гри.

Гатс (англ. Guts) — спортивна гра, в якій беруть участь дві команди, від одного до п'яти гравців в кожній. Ціль гри полягає в тому, щоб першими набрати 21 очко. Перед початком гри команди розміщуються один навпроти одного, на відстані 14 м.
Гравець повинен кинути диск у суперника так, щоб той не зміг його зловити. Якщо гравець не ловить диск чисто (без жонглювання), кидаюча команда одержує очко.
Гатс розвиває навики кидання диску, а також вміння ловити диск однією рукою.

Дискогольф (англ. Disk golf) - схожий на звичайний гольф, тільки замість м'ячиків - диск, замість лунок - спеціальні кошики, замість ключок - руки. Ціль та ж, що й у гольфі. Потрібно пройти якусь дистанцію за найменшу кількість кидків, тобто закинути диск в усі кошики. Кошики в Дискогольфі великі, повиті металевими ланцюгами.

Дабл-диск-корт (англ. Double disk court) – це  гра з двома літаючими дисками вагою по 110 грамів. У грі беруть участь дві команди, по два гравці в кожній. Упродовж гри команда знаходиться в одному і тому самому квадраті.

Ціль гри - захистити свій квадрат від атаки суперників. Ігрове поле складається із двох квадратів зі сторонами по 13 м на відстані 17 м один від одного.
Атакувати можна двома способами: кидати диск в квадрат суперника таким чином, щоб він впав у його межах, або змусити команду суперників торкатись до обох дисків одночасно.

Команда заробляє очко, коли їй вдається провести успішну атаку, або коли диск, кинутий суперником, не влучає в межі квадрату.
Перша команда, яка набере обумовлену кількість очок, перемагає.


Дог-фрізбі – це  гра, в якій беруть участь дресирувальник з собакою.  Змагання з Дог-фрізбі мають кілька варіацій, але спільним є те, що  дресирувальник повинен кинути диск, а собака його зловити.
Існують  змагання: на дальність (чим далі собака зловить диск, тим більше очок це принесе); на  точність (собака  повинна  зловити диск в одній з  певних  зон); Дог-фрізбі-фрістайл  (дресирувальник з  собакою  демонструють різні трюки).           
                      
Фрістайл з літаючим диском – це  змагання, на яких учасники (фрістайлери) демонструють вишукані та ефектні трюки.
Вони крутять літаючий диск на пальці, супроводжуючи це стрибками, обертаннями навколо себе, перекиданнями його та іншими фінтами. 
Все це оцінюється суддями, які ставлять бали за складність трюків та артистизм.
Можна виступати як парами, так і поодинці.
Весь сенс в тому, що виступ має бути показовим і максимально насичений трюками.

Позитивні емоції, спілкування з однодумцями, доступність до занять, підтримка тонусу організму – все це дають заняття  Фрізбі!