Відразу після повернення з Белграду, володарка «бронзи» Індивідуального Кубку світу Ілона Прокопевнюк приступила до тренувань. Підопічна Олександра Лозного не стала гаяти час на відпочинок. Борчиня з Кривого Рогу - випускниця Херсонського вищого училища фізичної культури -  відчула рівень жіночої боротьби і сьогодні серйозно готується до чемпіонату України та ліцензійних турнірів. 

– Ілоно, вітаю з успішним виступом на Кубку світу, який поєдинок був найскладнішим?
– Напевне, півфінал проти титулованої спортсменки Анастасії Григор’євої. Вона стрімко забирала руку і провалювалася ногою. Двічі пропустила дію на чотири бали. Відігравалася, але часу не вистачило.

– Наприкінці поєдинку, тобі майже вдалося зрівняти рахунок. Ти провела відмінний накат з рукою, ще б один переворот і була би перемога…
– На жаль, втратила руку. Відчула, що захват є ненадійним і другий накат не піде. Це було небезпечно.

– До речі, в поєдинку за «бронзу» проти німкені Луіси Нємєш, ти спробувала провести накат, але не втримала захват і ледь не накрилася, на щастя, втратила лише бал.
– Так, спробувала провести накат, однак пішло без руки, і як ви бачили дія виявилася безуспішною. Наче і прихватила добре, а чогось не вистачило. Краще й надійніше проводити накат із захватом руки. Суперник втрачає опору в один бік і йому складніше захищатися. Накат з рукою виходить у мене краще. Без руки котити ризиковано.

– Які висновки зробила після виступу в Белграді?
– В черговий раз, змагаючись серед жінок, упевнилася, що потрібно ще більше працювати над фізичною підготовкою. На змаганнях серед молоді завжди прагнула отримати дострокову технічну перемогу або покласти суперницю на туше. Нерідко це вдавалося.Однак в дорослій боротьбі це не проходить. Тут кожна помилка може дорівнювати програшу.

– Над чим сьогодні, порадившись з Олександром Васильовичем, плануєте працювати?
– Над проходами в ноги. Тому що працюючи нагорі, сам можеш провести дію, але є вірогідність, що й тобі несподівано проведуть прийом. Коли забираєш ногу є більше впевненості, що зможу провести дію і взяти оцінку.

– Кому б хотілося подякувати за допомогу в підготовці до змагань?
– В першу чергу – своєму тренеру Олександру Васильовичу Лозному. Незважаючи на те, що він не завжди є поряд зі мною, ми щодня спілкуємося в телефонному режимі, я йому все розповідаю і він підказує мені, що краще спробувати і на що слід звернути увагу. Його моральна й професійна підтримка мені додає сил. Звісно, нашій команді – всім дівчатам та тренерам збірної. Асоціації спортивної боротьби та Асоціації вільної боротьби України, спонсорам збірної – компанії Glusco та ТМ Лімо. Також хотіла би подякувати за підтримку фармацевтичній компанії «Здоров’я» в особі Олександра Вікторовича Доровського та другому тренеру Євгену Володимировичу Ручці, який також мені дуже допомагає.

– Які плани попереду?
– Готуємося до чемпіонату України. Повернувшись із Сербії відразу приступила до тренувань. Тренуюся двічі на день. Попереду на нас чекають ліцензійні турніри, чемпіонат Європи, тож хочу бути у відмінній формі та показати хороший результат.

– Що побажаєш борцям та вболівальникам?
– Вітаю всіх з Різдвом та Новим роком! Бажаю всім веселих свят! Божої ласки, здоров’я міцного, сімейного щастя, успіхів в особистому житті та на килимі! Борцям і дівчатам – перемог! А вболівальникам неповторних емоцій!
– Ілоно, дякую за розмову. Щиро бажаю, щоб в новому році всі плани і мрії здійснилися!
АСБУ: Олександр Пастухов