2.34м!!! Андрій Проценко з олімпійським нормативом та найкращим результатом сезону в світі, але… лише другий у Торуні (+інтерв’ю)

Черговий турнір Золотої Серії World Indoor Athletics Tour «Кубок Коперника» став головною міжнародною репетицією для польської Торунь Арени, яка на початку березня прийматиме чемпіонат Європи в приміщенні.

Головна увага українських вболівальників була прикута до сектору зі стрибків у висоту серед чоловіків, де змагалися два наших висотники, котрі вже здобули право виступати на головному старті зимового сезону: досвідчений Андрій Проценко та молодий Дмитро Нікітін.

Почнемо з того, що у доволі сильній компанії 21-річний Нікітін не «загубився». Срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів з результатом 220 см, закінчив свій виступ на четвертій позиції. І хоча ця висота є на вісім сантиметрів нижчою від його особистого рекорду, встановленого на нещодавньому Кубку України в Києві, можна сказати, що своє перше хрещення серед світової еліти Дмитро пройшов доволі гідно. 


Однак, все шоу в цьому секторі почалося лише з висоти 2 м 28 см, а головними дійовими особами в ньому стали два срібних призера літніх чемпіонатів Європи 2014 та 2018 років відповідно українець Андрій Проценко та білорус Максим Нєдосєков разом із чинним чемпіоном Європи в приміщенні італійцем Джанмарко Тамбері.

Першим схибив херсонський висотник, припустившись помилки на позначці 228 см коли Нєдосєков і Тамбері подолали її з першої спроби. Втім, два невикористаних шанси Проценко переніс на 231 см і… взяв! Одразу! Тамбері ж подолав планку з другого заходу, а Нєдосєков після першого невдалого стрибка вирішив, що далі штурмуватиме 234. 23-річний білорус вочевидь йшов ва-банк, але не прораховувався. Перший же стрибок Максима на висоті його особистого рекорду для приміщень був вдалим, тоді як і Андрій, і Джанмарко планку на позначці 2 м 34 см подолали з третьої спроби.

Оскільки 2.36 м не підкорилося жодному атлетові, всі три атлети стали лідерами світового сезону з результатом 2м34см, розподіливши торунський п’єдестал наступним чином:

1 місце  -  Максим Нєдосєков (чемпіон Європи серед юніорів та молоді 2017 та 2019 років, срібний призер чемпіонату Європи 2018, володар  четвертого місця чемпіонату світу 2019);

2 місце  - Андрій Проценко (срібний призер чемпіонату світу в приміщенні 2014, срібний призер чемпіонату Європи 2014, срібний призер чемпіонату Європи в приміщенні 2019, володар четвертого місця на Олімпійських Іграх 2016); 
3 місце - Джанмарко Тамбері (чемпіон світу в приміщенні 2016, чемпіон Європи 2016, чемпіон Європи в приміщенні 2019). 
«Насправді, результатом я задоволений. Як на мене, сьогодні все склалося, як годиться. Ми не ставили перед собою якихось неймовірних цілей на цей турнір. Я їхав у Торунь боротися, а боротьба у нас вийшла фантастичною», – поділився своїми враженнями одразу після виступу Андрій Проценко.
- За два тижні на цій же арені відбуватиметься чемпіонат Європи в приміщенні. Які враження від сектору, від покриття?
- Зважаючи на те, що 234 см я подолав легко і впевнено, вочевидь, сектор мені підходить. Він лежить на бетоні. Такі треки більш швидкі, й мені це подобається, адже до дошок ще потрібно призвичаюватися, аби потрапити у свій стрибок. Та й саме покриття тут досить якісне – нове, пружне і в міру м’яке.  
- Коли ти схибив один раз на висоті 215 – це було пристосування до сектора? 
- Насправді, ми мали величезні перерви між спробами. Складно було «завестись» і через це стрибки виходили трохи важкуватими. Не знаю, як розводитимуть види на чемпіонаті Європи, але сьогодні у нас перетиналися висота, спринт, бар’єри, жердина, а на початку ще й жіночий потрійний. Добряче збадьоритися вдалося ближче до кінця змагань, коли на арені залишилися лише ми і жердинники. 
- На висоті 228 см ти першим у секторі почав тактичну боротьбу. Це був вимушений крок? 
- Я люблю тактичні гри. Вони підливають масла у вогонь. З’являється якийсь особливий азарт. Такими ризиковими кроками я добряче себе збадьорив після тих довгих перерв у першій половині наших змагань. Шкода, що не все вдалося на 100 відсотків. 
- Тобто? 
- Сьогодні дуже хотілося перемогти, до того ж я був до цього так близько! Коли подолав 2 м 34 см, думав, що і наступну висоту візьму. Насправді, я сам для себе вирішив, що на 2.36м виконаю лише одну спробу. 
- Дивне рішення, особливо коли стрибки вдаються на «ура».
- Насамперед, я вже відчував втому, оскільки починав змагання з висоти 210 см. По-друге, я ще й страхувався. 
- До речі, після першої спроби на 236 см ти сидів у секторі з викладеною на стілець ногою. Все ще турбує травма? 
- Так як і на чемпіонаті України… Ахілл турбує, як і раніше, хоча і дозволяє стрибати, а іноді ще й дуже непогано (сміється). Головне – добре розігрітися й не сильно його перенавантажувати. Тому в мене кожна спроба на рахунку. 
- Тим не менш, сьогодні в Торуні ти показав свій найкращий результат від 2014 року. Які це відчуття? 
- А й правда, я вже сім років «не залазив» на таку висоту. Що тут скажеш, приємно, що ще є порох у порохівницях (сміється) 
- Сьогодні твого пороху вистачило не лише на найкращий результат сезону в світі, а й на Олімпійський норматив. Тепер можна видихнути з полегшенням? 
- Олімпійський норматив завжди тримаєш у голові, але вряди-годи не він є найголовнішим подразником. Особисто для мене сьогодні норматив відійшов на другий план. Просто думка про те, що його потрібно виконати, навряд чи мене завела б так, як боротьба із суперниками. 
- Їдучи в Торунь, ти міг подумати, що боротьба розгорнеться саме на таких висотах? 
- Насправді, приблизно так і розраховував. Думав, що 231 см вистачить для потрапляння у трійку призерів, а переможець візьме 2 м 34 см. Але щоб одразу троє?! Та ще й найкращим результатом сезону в світі! Це взагалі цікавий факт. В усякому разі зі мною таке трапляється вперше. 
- Ви троє заплели чималу інтригу перед чемпіонатом Європи в приміщенні. Що далі? Ще плануєш десь змагатися до головного старту сезону? 
- Ні. Повертаємося в Херсон і продовжуватимемо підготовку вдома.»

Джерело: ФЛАУ

Нашi партнери