Велосипедний туризм – це популярний вид активного відпочинку, який має багато різновидів: від невеликих прогулянок та екскурсій до складних велосипедних мандрівок.

Велотуризм - це подорож на велосипеді, один з видів спортивного туризму - масового та популярного виду спорту. З велотуризму проводяться змагання різних рангів, присвоюються спортивні розряди та звання. Взагалі, все так, як і в інших видах спорту. І в той же час велосипедний туризм в більшості незвичайний вид спорту. Це не тільки швидкість і фізичні навантаження, але і спілкування з друзями, вечеря біля вогню, захоплюючі види природи і багато-багато іншого.

З усіх існуючих видів подорожей туризм на велосипедах – найбільш вигідний. На відміну від автотранспорту, велосипеду не потрібно паливо, він може проїхати там, де ніякий інший вид транспорту не пройде.

Велотуризм – чудовий спосіб оздоровлення і відпочинку на природі.

Історія велосипедного туризму. Батьківщиною велосипеду є Росія. У 1800 році  майстер-самоучка Артамонов вперше побудував велосипед, або, як назвав його автор – самокат. У 1801 році  винахідник на самокаті-велосипеді здійснив дивовижну на той час мандрівку. Він вирушив на коронацію Олександра І в Москву, подолавши 2500 км, а потім таким же способом повернувся назад.

Через століття російський спортсмен Анісим Панкратов здійснив ще більш дивовижну подорож – навколосвітню подорож на велосипеді. Тривала вона 2 роки. За цей час Панкратов проїхав 48 тис.км.

У ХІХ ст. винахідництво велосипедів поселилося в європейських країнах. У Франції та Німеччині з’являються двоколісні велосипеди-самокати без рульового кермування, а потім з ним, на яких можна було їхати, відштовхуючись ногами від землі. Преса у 1817 році повідомляє про те, що німецький барон Карг Драйз проїхав 70 км. всього за 4 години.
В 50-х роках ХІХ ст. велосипед завдяки старанням німця Ф.М. Фішера та французів П. і Е. Мішо став саморухомим екіпажем з педалями на передньому колесі і гальмом. Цей велосипед з дерев’яними колесами та металевими ободами не мав амортизаторів, тому був названий «кісткотрясом».

Шість причин пересісти на велосипед:

1. Позитивний ефект на серце і кров.
В результаті періодичних тренувань або прогулянок на велосипеді зміцнюються серце і судини, підвищується загальна витривалість організму, що дозволить людині менше втомлюватися протягом дня і добре висипатися.

2. Вплив на опорно-руховий апарат.
На відміну від бігу 70-80 % ваги тіла приходиться на сідло, кермо і педалі, що значно розвантажує великі суглоби і знімає зайве навантаження з хребта. Окрім цього хрящі на поверхнях суглоба, завдяки постійним колоподібним рухам зміцнюються і нарощуються.

3. Допоможе скинути зайву вагу.
Під час тривалих аеробних тренувань активізується обмін жирових речовин. При показниках пульсу приблизно від 60 до 65 відсотків максимальної частоти (220 мінус вік) у новачків 60% енергії виробляється з жирових відкладень, а в тренованих – ще більше.

4. Покращує імунітет.
Крім того, їзда на велосипеді на свіжому повітрі зміцнює імунну систему. Проте відразу такий ефект не виявиться, потрібен час. Але якщо Ви звикнете до постійних прогулянок, то самі не помітите, як станете здоровими.

5. Зміцнює вестибулярний апарат.
Постійно змінюючи фокусування погляду, тренуються м’язи ока, що запобігає порушенням зову.

6. Робить нас щасливішими.
Катання на велосипеді сприяє виробленню гормонів радості (ендорфінів і енкефалінів), і поганий настрій відразу зникає. Різні види катання: від екстремальних видів і фрістайлу до спокійних утихомирених прогулянок, підійдуть під будь-який настрій або характер. Можна кататися поодинці або з друзями. Не потрібні майданчики та інвентар, їдьте, світ за очі, і повертайтеся відпочившими!

Пам’ятка для велосипедистів, Управляючи велосипедом, треба пам’ятати про таке:

- не їхати проти руху;

- триматися лише правої сторони;

- наперед сповіщати про зміну руху;

- не гальмувати різко, щоб уникати ковзання;

- бути уважним до пішоходів, які можуть почати переходити вулицю несподівано;

- бути уважним до автомобілів, які під час обгону створюють повітряну хвилю, що може викликати втрату рівноваги;

- возити сумки або пакети тільки у багажнику;

-  виконувати вимоги дорожніх знаків, щоб уникнути ДТП і штрафів;

- користуватися велосипедними доріжками там, де вони є;

- не буксувати інших і не їхати самому на буксирі;

- не влаштовувати гонок на швидкість або для з’ясування того, хто краще їздить;

- періодично змащувати деталі;

- тримати дистанцію при русі в потоці;

- знижувати швидкість на дорозі, покритій піском, людом, снігом або на спуску.

При збиранні до походу слід ретельно перевірити стан велосипеду, звертаючи увагу, передусім, на кріплення коліс, рульове управління і гальма.
Велосипед має бути оснащений насосом із шлангом, набором інструментів і запасною камерою.
Велосипед повинен мати багажник і кілька гумок від плечового еспандера для кріплення рюкзака або сумки.
У темний час доби обов’язкова наявність світловідбивачів, заднього червоного та переднього білого ліхтаря.

Одяг не повинен ускладнювати рух, а в прохолодну і вітряну погоду він має бути повітронепроникним (типу штормівки). Бажано також їздити у велошоломі.