Як потрапити у великий спорт та ще й вибороти право змагатися на Олімпіаді? Ці та інші запитання цікавили вихованців спортивно-оздоровчого табору «Прибрежний», що в Лазурному. Відповіді діти отримали з перших уст. На зустріч до них прибули учасники Олімпійських ігор-2020 у Токіо Ірина Новожилова, Андрій Проценко та Анастасія Павлова. У закладі саме відбувався олімпійський день. Ініціаторами спортивного свята виступили Херсонське обласне відділення Національного олімпійського комітету  України та адміністрація табору «Прибрежний». 

«Прямо з телевізора – і тут, перед нами. Це ж як зірки з неба, розумієте? Звісно, такі особистості запалюють своєю енергією. Кожен обирає свій вид спорту, але ж постулати одні й ті ж – піднятися і йти вперед. І нічого не буває без болю, спорту без травм не буває. Сила духу, тіла та розуму – кожен олімпієць наділений такими якостями. І вони з задоволенням розкажуть дітям, як акумулювати всі ці якості і вийти на п’єдестал», — розповіла виконавча директорка Херсонського обласного відділення Національного олімпійського комітету України, тренерка з плавання Луїза Кірсанова.

Зараз у таборі в Лазурному відпочивають понад 700 дітей з різних регіонів України. Історії успіху тих, хто дійшов до Олімпійських ігор, малеча слухає, забувши про гаджети.

Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука, чемпіонка України та Європи, учасниця двох Олімпіад Анастасія Павлова у великому спорті вже 16 років. Стрільбою з лука займається з 8-ми років. Сама із сім’ї тренерів (Владислав та Надія Павлови), тож, певно, бути не спортсменкою Анастасія не могла. Тендітна дівчина називає стрільбу з лука красивим видом спорту, який завжди полонив її серце. На Олімпійських іграх спортсменці поки-що не щастить. Але й вже вибороти ліцензію для участі в Олімпіаді, за словами дівчини, було титанічною працею. 

«Для мене отримати ліцензію значно важче, ніж участь в Олімпійських іграх. Коли стріляєш за ліцензію, там з півсотні команд можуть бути, а ліцензію отримають всього 12. І на перших відбіркових змаганнях потрапити у «вісімку» — це надзвичайно важко і дуже бажано», — розповідає Анастасія.

Багаторазовий чемпіон України, призер чемпіонату світу та Європи Андрій Проценко олімпійські невдачі пов’язує з тим, що змагання найвищого рівня затрималися на цілий рік через карантин. У спортсменів є періоди готовності і таке поняття, як перетренуватися. 

«Підготувалися наче й непогано, але чогось не вистачило, може, зібраності. Всього три роки залишається до наступних Олімпійських ігор, які відбудуться в Парижі. Не знаю точно, як вийде,  бо травми – така річ, яка може спіткати кожного спортсмена. Але намагатимуся якомога краще підготуватися, щоб представляти Україну на олімпійській арені», — говорить Андрій Проценко.

 Діти, які поставили найцікавіші запитання зіркам спорту, отримали символічні призи від Національного олімпійського комітету України. Всім вихованцям табору, що прийшли на зустріч, дісталися щоденники, підписані учасниками Олімпійських ігор. 

Один із найзворушливіших моментів заходу, коли на сцену піднялися діти з обмеженими можливостями, які теж відпочивають у цьому таборі. Частина з них були на візочках. 

Як відомо, 24 серпня, у День Незалежності України, у Токіо розпочинаються Паралімпійські ігри. На нашу збірну дуже великі надії. Паралімпійці – приклад сили духу не лише для дітей-інвалідів, а й для кожного з нас.  

Автор  Марина САВЧЕНКО

Джерело:Новий День