Ще один український клуб припинив функціонування через війну. Про це плвідомив головний тренер друголігової «Енергії» Едуард Хавров: клуб
із Нової Каховки припинив існування через військовий напад Росії на Україну.
«Команда «Енергії» з міста Нова Каховка вже не існує: 1
квітня 2022 року клуб
офіційно розпущений. Фактично клуб не існує з 1 березня. Але нам ще місяць
після цього платили зарплату. Тобто, з «Енергією» сталося приблизно те саме, що і з «Таврією». Всі без винятку футболісти команди в
Україні.
Відразу, як почалися бомбардування, ми провели збори в телефонному
режимі, потім продовжували спілкуватися через чат. Прийшли до рішення. Ті, хто
місцеві та сімейні, залишилися у Новій Каховці. Ті хлопці, хто із Запоріжжя,
Дніпра, Кропивницького, Києва, Хмельницького, Нікополя, – поїхали в перші ж
дні. Також у місті залишаються мої помічники: Цой та Зелінський. Нова Каховка –«їхнє рідне місто. Наш стадіон не постраждав. Принаймні так
було на момент, коли я перебував у місті.
До 30 березня я залишався у Новій Каховці. У мене була можливість
поїхати з дніпропетровськими та запорізькими хлопцями, але я вирішив, що як
головний тренер не можу відразу піти. Потім покинути місто не було можливості:
я сам не маю машини, та й усі виїзди були перекриті, а дружина із сином
перебували у Маріуполі. Весь цей час вони жили у підвалі у приватному будинку.
Загалом у будинку було 22 людей. Кілька разів намагалися залишити місто, але не
виходило через обстріл. Але одного дня утворилася колона на 50 машин, і їм
вдалося пробратися до Бердянська.
Був найскладніший період десь п’ять днів, коли був відсутній
зв’язок: я не знав, що з моєю сім’єю, вони не знали, що зі мною. 15 березня
дружина таки вирвалася з Маріуполя, діставшись Бердянська. Залишалася там, щоби
дочекатися мене. Час йшов. І дружина не витримала: сама приїхала по мене 29
березня. Наступного дня ми виїхали до Мелітополя. Звідти у Запоріжжя. До
Запоріжжя виїхали о 7:00 і вже о 13:20 були там. Звідти одразу ж у Дніпро.
Вперше за місяць живу у мирному живому місті: тут працюють
магазини, банкомати, люди гуляють, вигулюють собак. Так, місто живе в
очікуванні чогось поганого, але це не порівняти з тим, що я мав ще кілька
тижнів тому», – сказав Хавров.