Андрій Проценко: «Можливо, сьогодні був не мій день, але це був мій сезон»

Сезон-2022 виявився для українського стрибуна у висоту Андрія Проценка напрочуд насиченим на події – як яскраві та приємні, так і ті, які мали зовсім інше забарвлення. Через повномасштабну війну росії проти України він разом з сім’єю півтора місяці залишався в окупованій ворогами Херсонській області. У той час, коли решта атлетів починали змагатися, він лише виїхав звідти й робив перші кроки на шляху до повернення фізичної форми. Проте саме цей надскладний рік виявився одним з найуспішніших для нього. 
Після двох бронзових медалей чемпіонатів світу та Європи й численних одноденних міжнародних стартів у Проценка залишався лише один турнір – фінал «Діамантової ліги». Зі стрибком на 2.27 м Андрій став у ньому четвертим. 
Як і минулого року, фінал «Діамантової ліги» відбувається лише в Цюриху. І якщо в другий день змагань атлети вийдуть на доріжки й у сектори стадіону Летцігрунд, то в перший глядачі стали свідками так званих city events. Перебуваючи в безпосередній близькості до секторів і доріжки на одній з центральних площ міста, вони ніби самі стають частинкою «діамантового» фіналу, а його учасникам дарують просто неймовірну підтримку.
Цього року до програми city events увійшли біг на 5000 метрів і штовхання ядра серед чоловіків і жінок, стрибки з жердиною серед жінок і стрибки у висоту серед чоловіків. Проценко з другої спроби подолав 2.27 м, після цього припустився помилки на 2.30 і дві спроби, які залишалися, вирішив перенести на 2.32. І хоч українець був дуже близьким до подолання й цієї висоти, планка, на жаль, цього разу не встояла. Він четвертий. Канадієць Джанґо Ловетт обійшов його лише за спробами.

Цей показник став вирішальним і в боротьбі за перемогу. Італієць Джанмарко Тамбері зумів у вирішальний момент зібратися й таки обіграти американця ДжуВона Гаррісона. Обидва подолали 2.34 м.

Андрію, ваш тренер Геннадій Зуєв і менеджер Жозе Прайя говорили про те, що покриття, покладене на дерев’яну платформу, як зараз, більше підходить атлетам з силовим стилем стрибка. В той же час вам доводилося весь час підлаштовуватися й вирішувати, бігти, наприклад, швидше чи повільніше. Це так?

Коли планко була ще не надто високо, думав, що сьогодні стрибатиму високо. Й поки все виконував на маленьких швидкостях, все було добре. А от коли почав бігти швидше, то все пішло трішки інакше. Від покриття дійсно залежить багато чого, як і від того, як ти підібрав розбіг. Хоча стрибати вище все одно можна було, про що, зокрема, свідчила спроба на 2.30. Але, можливо, це був не мій день.

Але ваш сезон?

Так, я цілком задоволений сезоном, як і тим, що мені все ж вдалося потрапити до числа шести фіналістів «Діамантової ліги». Звісно, хотілося стрибнути бодай 2.30 метрів, але це спорт. Я намагався завести себе під музику, але, можливо, через те, що це вже кінець сезону, до того ж досить насиченого, емоцій не вистачало. На етапі в Лозанні мені вже теж було складно зібрати себе. До того ж на чемпіонаті світу, приміром, між спробами я завжди лягав і відпочивав, а перед спробами вже заводився. А тут такої можливості не було.

У будь-якому разі, цей сезон однозначно залишить позитивні враження. Коли всі активно готувалися до змагань, а я залишався в окупації, взагалі не знав, чи стрибатиму. Проте коли ми змогли звідти вирватися й сама країна дала спортсменам змогу виїжджати на збори й змагання, почало щось розвиднюватися й ми почали будувати бодай якісь плани.

Сьогодні погода стрімко змінювалася – від сонця й спеки до грози з блискавкою. Так само стрімко відбувалися й змагання?

Так, нас було лише шестеро в секторі, тому змагання відбувалися досить швидко. Це трішки складно, адже ти змушений виконувати одну спробу за іншою. А якщо ще й припускаєшся помилки на якійсь з висот, доводиться миттєво відновлюватися й ледь не відразу стрибати знову.

2.30 після помилки вирішили пропускати якраз через це чи просто вже не було сенсу стрибати?

Я думав, що Гаррісон і Ловетт подолали цю висоту, але з’ясувалося, що це зробив лише останній з них. Проте на той момент я вже вирішив переносити на 2.32.

Для Гаррісона нинішній сезон був досить неоднозначним. Те, що цього разу він був настільки близьким до перемоги, стало для вас несподіванкою?

Насправді, у нього такий стрибок, що він може як дуже високо злетіти, так і провалити змагання. Тому не можу сказати, що його виступ став для мене несподіванкою. Тим більше, як ми й говорили раніше, тут покриття більше підходило для силового стилю стрибка, який якраз і притаманний Гаррісону. Він піймав віддачу й стрибнув дуже добре. Але й Тамбері молодець, адже таки не віддав перемогу. Боротьба було досить цікавою.

Фінал «Діамантової ліги» став для вас заключним стартом нинішнього сезону. Вже думали про те, чи виступатимете взимку?

Поки що складно сказати. Все буде залежати від того, як складатиметься підготовка і як все йтиме взимку.
ФЛАУ



Фото:

Нашi партнери