Велосипед (фр. «vélocipède», від лат. «velox» - швидкий і «pes» - нога, стопа, також: зах. укр. - ро́вер, схд. укр.- ла́йба ) – транспортний засіб, що приводиться в рух мускульною силою людини через ножні педалі або (рідко) через ручні важелі. Більшість велосипедів мають два колеса, але бувають і трьох -, і чотирьох - і навіть одноколісні   велосипеди.
Нині в усьому світі використається більше мільярда велосипедів, тому велосипед — найпоширеніший транспортний засіб. Він став таким завдяки  низькій вартості, легкості, малим розмірам, відсутності потреби в пальному, відносній безпеці й гарному співвідношенні зусиль, що прикладають для розвитку швидкості на ньому. У розвинутих країнах велосипеди набувають популярності завдяки спортивному навантаженню та екологічній чистоті.
У 2005 році за підсумками опитування громадської  думки у Великобританії велосипед був визнаний найбільшим технічним винаходом з 1800 року. За велосипед проголосувало більше опитаних, чим за всі інші винаходи разом узяті. 
«Найвелосипедніша» країна Європи - Данія, пересічний мешканець цієї країни проїжджає за рік на велосипеді 893 км. Далі йде Голландія - 853 км. В Бельгії і Німеччині пересічний мешканець проїжджає за рік на велосипеді близько 300 км. Найменш популярний велосипед в країнах південної Європи — середньостатистичний іспанець проїжджає за рік на велосипеді всього 20 км.
Сучасна популярність велосипеда в Європі — результат політики, що проводиться урядами: популяризація велосипедів сприяє розвантаженню центрів міст від автомобілів, а також, поліпшує здоров'я нації.
Для популяризації велосипеда вживаються заходи як  влаштування велосипедних доріжок та іншої інфраструктури, так і заходи, що полегшують використання велосипедів у комбінації з громадським транспортом (велосипедні стоянки на вокзалах і автостанціях, як правило, криті, часто і з охороною, пасажирські поїзди обладнані спеціальними вагонами для пасажирів з велосипедами тощо).
У багатьох країнах Європи, велосипед можна взяти на прокат на вокзалі.
У Копенгагені можна взяти велосипед напрокат безкоштовно, причому на будь-який час. Такі велосипеди заборонено використовувати поза Копенгагеном, порушника чекає чималий штраф від першого ж зустрічного поліцейського. Незвичайний дизайн і колір велосипедів не дозволяють їх викрасти і видати за власні. Аналогічна програма є в Гельсінкі.  Безкоштовно орендувати велосипед можна і на території парку Hoge Veluwe в Голландії та інших місцях.
В Амстердамі, що називає себе велосипедною столицею Європи, велосипеди можна взяти на прокат не лише на залізничній станції, але й в пунктах прокату в більшості велосипедних магазинів, в багатьох готелях. Є навіть спеціальний готель для велосипедистів, Van Ostade Bicycle Hotel. Можна орендувати водний велосипед, велосипед-тандем і, навіть, велосипед для 8 осіб. У цьому місті велосипеди — звичайний засіб пересування, значно розповсюдженіший за автомобілі.
У багатьох країнах східної і південно-східної Азії - Китай, Індія та Індонезія -  велосипед є одним з основних засобів пересування завдяки низькій ціні.
Розвитком велосипедного спорту опікується Міжнародний союз велосипедістів (UCI), створений у 1900 році.
До програми олімпійських змагань  серед чоловіків  велосипедний спорт увійшов, починаючи з Ігор І Олімпіади в Афінах (1896). Спортсмени виборювали 6 комплектів медалей, зокрема 5 комплектів нагород на треку та 1 - на шосе.
Жінки вперше взяли участь у змаганнях з велосипедного спорту  (групові шосейні гонки) на ХХІІІ Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджлелесі.

Змагання з велосипедного спорту.

Велосипедні гонки  можуть проводитися на овальних штучних треках, на шосе чи на пересіченій місцевості.

Багатоетапні гонки проводяться на пересіченій місцевості і можуть тривати від трьох днів до трьох з половиною тижнів, як, наприклад, гонки Тур де Франс, Тур Італії і Тур Іспанії.

Гонки по місту - швидкі, насичені дією гонки по вулицях міста; тривають близько години.

Шосейні гонки проводяться по заздалегідь наміченому маршруту, який гонщики повинні проїхати кілька разів. Під час такої гонки звичайно долається відстань близько 160 км.

Трекові гонки проводяться на закритих або відкритих кругових треках з бетонним чи дерев'яним покриттям.

У гонці за лідером гонщики проходять дистанцію на час, стартуючи один за одним.

Різновиди велосипедів.

Міські велосипеди (англ. City-Bike) призначені для зручної їзди містом, швидкість менш важлива ніж зручність. Посадка спини велосипедиста пряма, сідло широке і добре амортизоване. Гальма ручні при відкритому (зубчатому) задньому перемикачеві швидкостей.
За міжнародними стандартами велосипеди «City»-класу поступають у торгівельну мережу вже обладнаними протидощовими щитками-«крилами», електричними заднім та переднім ліхтариками, динамо-машиною; заднім, а іноді і переднім багажником, відкидною «підніжкою» для паркування та іноді ручним насосом. Стандартна вага повністю знарядженого велосипеда сягає 16-18 кг і більше  в залежності від класу рами та обладнання.

Гірські велосипеди або MTB (англ. Mountain bike) - призначені для їзди по бездоріжжю. Вперше велосипеди цього класу з’явились на початку 70-х рр. у США, у 80-х почалось серійне їх виробництво, у 90-х вони заполонили весь світ.
Їх характеризує дуже міцна рама, потужні колеса,амортизаційна вилка керма, часто і задня амортизаційна «незалежна» підвіска. Кермо пряме, іноді з «ріжками». Для МТВ характерна також велика кількість швидкостей. Існує ціла гамма різноманітних спортивних змагань з МТВ (Даунхіл, Фрі-райд, Кросс-кантрі, Ендуро та ін.).

Шосейні велосипеди (англ. Road bicycle, нім. Cross-Bike) призначені для швидкої їзди головним чином асфальтованими шосе. Їм притаманний тонкий корпус, металева «трикутна» чи трапецієподібна рама, пряме кермо.  Максимально полегшений варіант велосипедів цього класу - це повна відсутність електричного обладнання, протидощових щитків та багажника. Можливі передні, іноді задні амортизатори.

Туристичні велосипеди (англ. Touring bicycle, нім. Trekking-Bike) призначені для велотуризму, але мають універсальне призначення для їзди як у місті, так по дорогах без твердого покриття. За обладнанням знаходяться посередині між міськими (City-Bikes) та шосейними (Road bycycle, Cross-Bikes). За зовнішнім поглядом, компонуванням рами, розміром коліс та формою керма зовнішнє дуже схожі на Cross-Bikes. Відрізняються більш масивною рамою, наявністю освітлювальних електроприладів, крил та багажника. Мають більш високу посадку велосипедиста.Кермо часто пряме, іноді має форму горизонтальної «вісімки».

Гоночні велосипеди призначені для велогонок на шосе. Рама із карбону або легких сплавів. Колеса обладнані вузькими камерними шинами без покришок. Велика кількість передач, гнутим спадним кермом (тобто, ручки керма опущені — це створює більше навантаження на спину велосипедиста, але зменшує опір повітря), ручними гальмами. Суттєво відрізняться поміж собою (рама, кермо, колеса) велосипеди для групової гонки та для індивідуальної гонки на час. Останні наближаються до трекових велосипедів для гонки на час — карбонова лита рама, цільні «плівкові» колеса, «ріжкове» кермо з «підлокітниками» .

Велосипеди для шосейних змагань з Триатлону (англ. Triathlon)- підвид шосейно-гоночних велосипедів. Відрізняються від них трохи іншою геометрію «трикутної» рами, обладнанням керма і   колесами.

Трекові велосипеди призначені для перегонів на велотреці. Їхнє завдання  - розвинути максимальну швидкість на рівному треку. Від гоночного вони відрізняються відсутністю багатьох «зайвих» деталей, наприклад, гальм і перемикання швидкостей.

BMX  - назва є скороченням (від англ. «Bicycle MotoCross», де літера X замінює англійське слово «Cross» - хрест, перехрестя) - велосипеди для спортивної акробатики. BMX називається вид велосипедного спорту, що з'явився у кінці 1960-х років у США і базується на велосипедах з 20″-дюймовими колесами.

Тандеми - велосипеди для двох осіб, обладнані двома парами педалей. Велосипедисти зазвичай сидять один за одним, хоча в 1890-х роках випускався тандем, в якому велосипедисти сиділи поруч. Керує передній велосипедист. Є також велосипеди для трьох і більше осіб (було навіть зроблено велосипед для 40 осіб).

Різноманітні "Design" та "Retro"-Bikes. Останнім часом на ринку з'являються велосипеди традиційні за призначенням і компонуванням, але з претензійним дизайном на споживача «зі смаком». Наприклад, велосипеди зовнішньо дуже схожі на американські мотоцикли важких класів (наприклад, фірми «Harley-Davidson»), які і відповідно звуться: «Chopper-Bike», «Cruiser-Beike» та тому подібні.