Скейтбординг (англ. skatebording)  - екстремальний вид спорту, який полягає у  виконанні  різноманітних трюків на спеціальному приладі - скейтборді. Кожен поважаючий себе скейтбордист повинен знати історію виникнення скейтбордингу.

Історія скейтборду своїм корінням сягає в далекі 50-ті роки ХХ століття, а точніше, у 1958 рік. Тоді це було всього лише щось схоже на скейтборд. Багато хто думає, що скейтборд пішов від самоката, у якого всього лише доводилося знімати кермо, але це не так.

Скейт бере свій початок від серфінгу. Він, як і серфінг зародився в Каліфорнії. І досі  вважається, що кращі скейтери живуть саме в цьому місті. Перший скейт (Roller Derby) з’явився у 1959 році. Він віддалено нагадував те, що в наш час ми звикли називати дошкою. Подібність було лише в наявності коліс і деки, яка в той час являла собою звичайну дошку без загинів.

Скейтбордингом цікавилося багато підлітків, які сприймали "дошку з колесами" тільки як засіб пересування. Вони їздили на скейтах в школу, на пляж і т.п. Вміти потрібно було небагато - всього лиш стійко стояти на дошці і об'їжджати перешкоди. Перший, хто серйозно зацікавився скейтбордингом був Ларі Стівенсон (Larry Stevenson), який в той час працював в журналі "Surf Guide". Саме він у шістдесятих почав активно просувати новоспечений вид спорту в маси.

У 1963 році компанією "Makaha" був сконструйований перший професійний скейтборд. Саме це стало поштовхом для проведення змагань з скейтбордингу серед підлітків в одній місцевій школі тихого містечка Хермоса  у штаті  Каліфорнія. 

У 1965 році відбулися перші Національні змагання по скейтбордингу, з"явилися перші скейтборд-команди. Найвідомішою в той час була "Super surfer skateboard team", вони показували неймовірні на ті часи речі: їзду на руках, стрибки з бордюрів.

Річард Стівенсон подарував скейтборду «хвіст». Тепер у скейта з'явилася задня частина, звана «кіктэйл». Це нововведення в скейті, набагато спростило катання на нім, і дозволило збільшити кількість можливих трюків. Далі Стівенсон, в 1971 році, винайшов шари для скейта, а Френк Несворі придумав колесо для скейта, що виготовляється з поліелітану.

У 1976 році у Флориді був побудований перший професійний скейтпарк, що дало можливість кататися на дошці в будь-яку погоду. Приблизно в цей же час набуває популярності Street Style, тобто вуличний стиль катання. Дошки стали ширшими, що дозволяло скейтерам робити трюки легше і стабільніше. Почали придумавати все більше і більше різних трюків, що спричинило більше зацікавлення до катання.

Наприкінці сімдесятих в США розпочалась криза нерухомості, і сотні будинків і басейнів виявилися покинутими. Для катання на дошці ці басейни були дуже зручні, тому що мали округлі стінки. Так зародився новий стиль Pool Skating, тобто катання в басейні, трохи пізніше почали будувати рампи, які дали початок верт-скейтбордінгу (катання в рампі).

Потім наступив, напевно, найбільш переломний момент в скейтбордингу. Хлопець з Флоріди, на ім'я Алана Гельфанд, придумав новий трюк – «Оллі». Він стукав по задній частині дошки і пересував ногу у бік носка. Тим самим він підстрибував. Завдяки цьому він міг перестрибнути через об'єкти що стоять на його шляху. В даний час, «Оллі» найбільш поширений, базовий трюк. Лише декілька трюків обходяться без «Оллі».

З часом  з'явився новий трюк, здатний нанести (при неправильному виконання) важкі травми, і скейтборд почали забороняти. До середини 80-х були закриті всі скейт-парки в Америці.

У 1995 році світ захлиснула четверта і остання хвиля популярності, яка триває донині. Тоді ж і були оргазовані екстремальні ігри (Extreme Games). 
Змінився одяг скейтеров: замість серфінгового почали одягати джинси і довгі майки. Стиль скейтбордиста сильно змінився. Тепер Хіп-хоп став музикою скейта. З'явилися свої герої та журнал «Thrasher», що розповідає про них. Наприклад, Тоні Хавк став прорайдером ще в 14 років, і на отримані гроші, купив собі будинок. Родні Мален, став королем в «стріт» катанні, та в «фристайлі». В наші дні скейт є одним з найпоширеніших видів «екстремального»  спорту.

Поручні, бордюри, рейки, клумби, діжки, колонки пожежних станцій, автомобілі, кішки, собаки, всілякі спуски, тераси, парапети, лавки, все це – вуличний рельєф, а отже – предмети для здійснення трюків скейтбордистами.
У містах можна зустріти чимало молоді зі скейтом у руках. У парку, на вулиці, площі, у дворі – де завгодно, адже стилі катання різноманітні: Street (дуже агресивний), Парк (м’якіший), Vert-рампа («половина труби»), Mini-рампа (технічні трюки), Old School (дуже гарно за стилем), East Coast та West Coast. Нещодавно придбати Street-обладнання можна було лише у великих містах, а зараз  у спортивних крамницях досить різноманітний вибір: починаючи з дошки і завершуючи взуттям та всілякими дрібничками. Але придбанням дошки і кедів скейтбординг не обмежується – існують правила догляду за скейтом, правила власної безпеки, а також невід’ємна частина вуличного скейтбордиста – міліція.
Окрім різноманітних стилів катання, сучасний скейтбординг збагатився трюками. Оллі – це основа з якої починає кожний, нескладний, але досить ефектний трюк. А вже далі: Nollie, Хардфліп, 360 flip, 50-50
grind, Backside 180 Ollie, BS Pop тощо, а головне – список може подовжуватися, отже, варіантів ще багато.

В історії розвитку скейтбордингу були свої злети та падіння і єдине, що залишалося завжди - це люди безмежно віддані цій справі. І те, чи зникне скейтбординг в майбутньому або чи буде розвиватися далі, залежить від кожного скейтера...