Скелелазіння

Види спорту

Скелелазіння вид спорту, який полягає у вільному лазанні по природному (скелі) або штучному (скалодром) рельєфу.
Це самостійний вид спорту, який вийшов з альпінізму й нерозривно пов'язаний з ним.
Різниця між альпінізмом і скелелазінням в тому, що в скелелазінні, як правило, є постійні (статичні) точки опори - гаки, які забетовані у скелю, а у альпізмі навпаки, всі точки страховки, як правило, є тимчасові (френди, закладки тощо). Крім того,  альпінізм на відміну від скелелазіння дозволяє лазання з застосування спеціальних інструментів та додаткового спорядження.

Переваги скелелазіння як форми відпочинку та спорту оцінюють належним чином вже в багатьох країнах світу.
Сходження на штучні стіни дає можливість тренінгу для досвідчених скелелазів, але в останні роки скеледромі створюють з метою аматорського спорту і розваги для початківців, які не мають до цих пір контакту зі скелелазінням.
Величезною популярністю користується скелелазіння у дітей, запаси енергії яких можуть бути вжиті на сходження на штучні скелі. Цей спорт гарантує чудову гру, допомагає психічному і руховому розвитку, стимулює бажання активно проводити час. На заняттях діти мають можливість отримати навички з техніки та тактики скелелазіння, навички промислового альпінізму, психологічної, загально-фізичної підготовки, поліпшити стан здоров’я, дотримуватись активного способу життя.

Різновиди скелелазіння
  
Боулдерінг
Боулдерінг (англ. bouldering — лазання по валунах) — різновид спортивного скелелазіння. Полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас. На відміну від інших видів скелелазіння, здійснюється без використання мотузок, карабінів і інших страхувальних пристосувань, тому що максимальна висота траси не перевищує 4 метрів. Замість цього для страховки використовуються спеціальні мати - Креш педи, або ж напарник, стоячи знизу страхує руками.
Змагання й тренування по боулдерінгу можуть проходити як на природному рельєфу, так і на штучному. Необхідне спорядження — скельні туфлі, магнезія (навіть якщо руки не потіють), іноді може придатися каніфоль для просушування вологого рельєфу.

Deep-water solo
Deep-water solo — відносно новий різновид скелелазіння, поки не має закріпленої назви. Особливість цього виду полягає в тому, що лазання на природному рельєфі здійснюється без страховки, а у випадку зриву спортсмен падає у воду.

Оцінка складності маршрутів
В Україні застосовується французька система оцінки складності скалелазних маршрутів, згідно  з якою розрізнюють 16 категорій складності найпростіші — 4, найскладніші — 9В.   Кожна категорія — 4, 5, 6… — ділиться на три підкатегорії — А, В, С.


Фото:

Нашi партнери