Хокей  - (англ. hockey, від старофранц. hoquet — палиця пастуха з гаком,  гокей, гаківка)  - спільна назва для командних спортивних ігор із ключкою, мета яких загнати м'яч або шайбу в ворота протилежної команди.

Перші статті про хокей із шайбою, видані в 1910-му році у Львові, називали  цей спорт "гаківкою". Схоже, що назва була поширеною навіть і в УРСР. Проте, починаючи з 1939 року в Радянському Союзі стало виключно вживатися написання «хокей». 

Попередником  сучасного хокею із шайбою можна вважати гру з м'ячем і ключками на льоді Голландії ще в XVI в. Потім подібні ігри поширилися в Англії й Скандинавії, де вони перетворилися в XIX в. у хокей з м'ячем на льоді. Англійські стрілки, розквартировані в Галіфаксі  у вільний від служби час вони палицями ганяли по льоду замерзлих озер порожні банки.

Сучасний хокей із шайбою сформувався як спортивна гра в Канаді у 1870 році, природа якої (численні водойми, що замерзають узимку, і тривалі зими) як не можна краще сприяли поширенню цієї гри. Спочатку грали не шайбою, а важким м'ячем ("шинни").  Там з’явилось і багато атрибутів хокейної гри та сформувалися нинішні її правила. Хоча ігри, схожі на хокей, були відомі у різних народів і раніше, у тому числі і серед корінних мешканців Південної Америки – індіанців. 
Згідно деяких джерел, перший власне хокейний матч відбувся в грудні 1855 року в Кінгстоні (провінція Онтаріо). А перша «офіційна» гра відбулась 3 березня 1875 року в Монреалі на відкритому катку «Вікторія» за участю студентів місцевого університету.
Незабаром в шахтарських містах Канади стали одна за одною з'являтися любительські команди. З часом в них почали запрошувати хокеїстів з боку, – іноді всього на декілька ігор, – виплачувавши їм винагороду. Тодішніми правилами подібна практика заборонялася – як така, що суперечить любительському статусу спортсменів. Однак, все це дало поштовх до виникнення професійного хокею.

Міжнародна федерація хокею на льоду (ІІХФ) заснована в травні 1908 року на зустрічі представників чотирьох європейських держав. До 1979 року називалася ЛІХГ (LIHG, – франц. Ligue Internationale de Hockey sur Glace). Перейменування Ліги відбулося після того, як основною її мовою – в 1978 році – було обрано англійську: IIHF (International Ice Hockey Federation).

У 1909 році  проведений перший міжнародний турнір з хокею. У 1910 році дебютували офіційні змагання ЛІХГ – чемпіонат Європи. Через десять років  хокей з шайбою був вперше включений в програму Олімпійських ігор. Перший чемпіонат світу відбувся в 1930 році. З середини 1970-х проводяться молодіжні чемпіонати світу. У момент створення|основи| Федерації до неї входили 5 країн, на кінець 2003 року – 63. Окрім чемпіонату світу і хокейного турніру на Олімпійських іграх, ІІХФ проводить регіональні турніри і Кубки серед різних вікових груп, а також змагання серед жінок і змагання з інлайн-хокею.
Найвищий орган ІІХФ – конгрес. У період між конгресами функціонують рада і виконком ІІХФ, які вирішують поточні питання, а також різні технічні комісії.
З 6 травня 1992 року Федерація хокею України, відповідно до Рішення Міжнародної Федерації хокею, входить до складу ІІХФ.

Хокей із шайбою -  вид спорту, в якому співіснують два його рівні "любительський" та "професійний". Так склалося, що любительським видом займаються Федерації хокею кожної країни та частково професійні клуби чи приватні особи. В їх компетенцію входять дитячі, юнацькі, дворові і частково територіальні змагання з хокею, підтримка гравців-початківців та ветеранів і інші суспільно-значущі явища в хокеї.
А на плечі власників більшості клубів ліг тягар створення і організації загальнодержавних і територіальних змагань для хокеїстів, котрі займаються хокеєм професійно (майже ніде не працюючи) і отримують від того значний фінансовий зиск. Ними були створені хокейні ліги по територіальному чи фінансовому принципу, закладений деякий адміністративно-бюрократичний апарат, який з часом, завдяки певним розробленим спільним нормам і правилам  щодо стримування амбіційно-фінансові зазіхання  деяких персон, із асоціативних структур перетворився в доволі прибуткову фінансову структуру. Тепер така схема розвитку хокею як виду спорту, є загальноприйнятою в усіх державах, де культивують хокей.

Розрізняють
• Хокей на траві.
• Хокей із шайбою (інша назва канадський хокей).
• Хокей з м'ячем, який називають також російським хокеєм або бенді.

Хоке́й на траві́  - літній олімпійський вид спорту, один з найпопулярніших видів хокею. Організацією змагань займається Міжнародна федерація хокею на траві (англ. Federation Intenationale de Hockey, FIH).
Існує різновид хокею на траві в закритих приміщеннях — індорхокей, який вважається окремим видом спорту, і що відрізняється не тільки покриттям, але і меншим розміром майданчика і кількістю гравців у кожній команді.
Хокей на траві  користується великою популярністю у Великобританії і колишніх британських володіннях — Індії, Пакистані, Австралії, а також у європейських країнах: Німеччині, Нідерландах, Іспанії. У США та Канаді цей вид спорту популярний серед дівчат в коледжах і університетах.

Хокей із шайбою, канадський хокей - командна гра на льодовому майданчику, в якій дві команди намагаються вразити твердою круглою шайбою ціль — ворота суперника, використовуючи ключки. У кожній команді є один воротар, який захищає ворота своєї команди.
Хокей із шайбою входить до програми зимових Олімпійських ігор. Він популярний в невеликій кількості країн, перед усім у Канаді й США, в Росії, Швеції, Фінляндії, Чехії, Словаччині, Латвії, Білорусі, і  в багатьох з цих країн займає положення спорту номер один.

Хокейний майданчик. У хокей грають на оточеному бортами льодовому майданчику з двома воротами. У кожній із двох команд при грі в повних складах 5 польових гравців та воротар.
 Ковзанка розділена поперечними лініями: центральною лінією, двома синіми лініями, які позначають зони захисту кожної з команд та лініями воріт. Додаткову розмітку ковзанки складають  5 кіл вкидання шайби: одне в центрі поля, по два в кожній зоні захисту; та воротарська зона біля кожного з воріт. Додаткові 4 точки вкидання розташовані в центральній зоні неподалік від синіх ліній. Вони не обведені колами.
У хокеї дозволені довільні заміни в будь-який час гри, тому хокейна команда складається з 20-22 хокеїстів.  П'ятірка гравців на майданчику змінюється приблизно через кожну хвилину.
Шайба вводиться в гру вкиданням, при якому її виборюють по одному гравцеві кожної з команд, а інші гравці повинні розташовуватися за межами кола вкидання. Вкидання проводиться здебільшого на одній із точок вкидання, але може бути призначене суддею і в іншому місці.

Офсайд. Положення поза грою (офсайд) фіксується тоді, коли гравець нападу  входить у зону захисту команди-супротивника раніше, ніж туди потрапила шайба. Суддя може не фіксувати офсайд, якщо гравці команди-порушника не торкаються шайби. У разі офсайду шайба вводиться в гру вкиданням в центральній зоні, неподалік від синьої лінії.

Судді. Хокейні матчі обслуговує бригада з трьох суддів у полі: головного судді та двох суддях на лініях. Крім того, до суддівської бригади входять розташовані за воротами судді, що фіксують взяття воріт запалюванням червоної лампочки, судді-інформатори, судді на лавці штрафників.
 
Покарання. Хокей - контактний жорсткий вид спорту, в якому дозволені силові прийоми. Однак силова гра обмежена правилами, порушення яких карається вилученням.
Не особливо грубе порушення карається вилученням на дві хвилини без права заміни. Таке вилучення може бути скорочене, якщо команда пропускає в меншості гол.
Грубе порушення правил, при якому гравець команди противника зазнав важкої травми, карається вилученням на 5 хвилин без права заміни. П'ятихвилинне вилучення не скорочується, якщо команда пропускає в меншості.
Хуліганська поведінка може бути покарана 10-хвилинним вилученням з правом заміни або вилученням до кінця гри з правом заміни.
При порушенні правил воротарем  за нього відбуває покарання один із польових гравців.
Кількість польових гравців у команді не може бути меншою, ніж три. Тому при численних порушеннях штрафи відкладаються - відлік часу покарання починається після закінчення покарання попереднього порушника.
Порушення, які завадили враженню воріт, караються штрафними кидками - булітами.